1. Skip to Menu
  2. Skip to Content
  3. Skip to Footer>
Неділя бер. 29

Звіт короткий опис

Короткий опис перспективних прикладних досліджень, обґрунтування щодо необхідності їх фінансової підтримки

У дослідженні «Україна і світове українство в системі українознавства. Українці в світовій цивілізації і культурі» має бути висвітлено еволюцію феноменів України і світового українства за концентрами цілісної наукової системи: а) історія, теорія, методологія українознавства як наукової, освітньої, культурологічної систем, як «філософії і політики держави» (В.Вернадський); б) Україна – етнос; в) Україна – природа; г) Україна – мова; д) Україна – культура; є) Україна – держава і нація; ж) Україна у міжнародних відносинах; з) Українці – ментальність і доля; і) Світова місія України і українства.

За допомогою історико-порівняльного аналітичного методу буде досліджено й розкрито своєму та іншим народам правдиву картину буття, свідомості, ментальності, долі, місії українського народу на всіх етапах і на всіх часопросторових магістралях його життя, що сприятиме піднесенню національно-патріотичної, державницької свідомості сучасників, активізації процесу самопізнання та самореалізації, волі до творення розвинутих форм демократичного громадянського суспільства, виховання в гуманістичному дусі молоді, усього суспільства, піднесенню іміджу України у світі як суверенної, соборної демократичної держави, що бореться за ідеали миру й співробітництва народів, свободи і щонайвищого розквіту кожної особистості і нації, усіх сфер матеріальної і духовної культури.

2. На сучасному етапі першочерговим є переміщення акцентів з вивчення абстрактно взятого суспільства до вивчення пересічної Людини та розмаїття проявів її життєдіяльності в конкретному середовищі, в економічній, політичній, суспільній сферах, у щоденному побуті, родинному житті тощо. У зв'язку з цим планується подальша робота в межах даного проекта НДР "Українське повсякдення XVI-XVII ст.: джерелознавчий вимір", оскільки повсякденність є центральним самодостатнім об’єктом розгляду і вивчення. Останнім часом в європейській науці введено новий науковий термін «етнометодологія», який означає соціологію буденного життя. До цієї проблеми відносять процес обживання, який набирає форми навчання, засвоєння традицій, звичок, навичок та закріплення соціальних норм.

Предметом вивчення історії повсякденності є сфера людської буденності в множинних історико-культурних, політико-подієвих, етнічних і конфесійних контекстах. В центрі уваги історії повсякденності є реальність, яка інтерпретується людьми і має для них суб’єктивну значимість в якості цілісного життєвого світу, тобто комплексне дослідження намірів, почуттів, переживань, етикету тощо. Тож головним завданням даного проекту є аналіз української повсякденності або вивчення соціального з погляду самого індивіда.

Всі ці видання вимагають державного фінансування, оскільки буде покладено початок створення документальної база для висвітлення багатьох аспектів соціальної історії та історії повсякдення ранньомодерної України, які досі залишаються недослідженими. Ці видання дадуть змогу переглянути застарілі стереотипи та оцінки вітчизняної науки, які не відповідають світовим аналогам.

3. Перспективним напрямком дослідження є створення навчально-методичного комплексу з української мови та українознавства для закордонних українських навчальних закладів. Навчально-методичний комплекс у проекті розглядаємо як певну, чітко визначену сукупність навчально-методичних складників, що являють собою модель освітнього процесу, яка реалізується чи буде реалізована на практиці. Призначення навчально-методичного комплексу ЗУНЗ вбачаємо в забезпеченні цілісності навчально-виховного процесу, його результативності, формуванні сприятливого освітнього середовища.

Для надання освітніх послуг з підвищення кваліфікації вчителів та викладачів з українознавства та філології було створено два дистанційні курси:

1. Дистанційний курс «Українознавство» (74 години, 12 модулів) призначений для підготовки фахівців з українознавства та поширення знань з українознавства методами дистанційного навчання як серед спеціалістів, так і серед пересічних громадян України і світу, підвищення кваліфікації вчителів з предметів українознавчого циклу України та зарубіжжя.

2. Дистанційний курс «Українознавчі засади філології» (на 74 години, 11 модулів) призначений для підвищення кваліфікації працівників галузі освіти з філології та предметів українознавчого циклу (у створенні брали участь 4 відділи ННДІУ: відділ філософії освіти та освітніх технологій, відділ «Мова як українознавство», відділ української літератури та відділ інноваційних досліджень). У лютому 2011 р. він буде апробований співробітниками інституту, після чого його можна буде впроваджувати у процеси навчання і підвищення кваліфікації спеціалістів відповідного профілю.

На базі дистанційного курсу «Українознавство», окремо від навчального процесу, в дистанційному режимі проводяться щомісячні навчальні інтернет-чати з провідними науковцями ННДІУ, які мають передусім просвітницько-пізнавальну мету. Участь у чатах через мережу Інтернет брали не тільки наші співвітчизники, а й представники української діаспори з різних країн світу: Франції, Болгарії, Італії, Бразилії, Казахстану, Португалії та ін.

Відділ «Мова як українознавство» виконав адаптування змісту програми курсу підвищення кваліфікації «Українознавчі засади філології» до вимог дистанційного курсу (блок «Мова» скорочений із 9 модулів до 5).

Підготовлено змістове наповнення фахового модуля «Українська мова» (5 тем: М. 1. «Стратегії мовної освіти в Україні. Концепції викладання української мови в школі»; М. 2. «Українознавчий зміст програм, підручників, навчальних посібників з української мови для загальноосвітніх шкіл»; М.3. «Соціокультурна змістова лінія програми з української мови як засіб опанування національних та загальнолюдських культурних і духовних цінностей»; М. 4. «Формування національно свідомої мовної особистості в школі»; М. 5. «Інноваційні технології у викладанні мови»).

 
© Всі права захищені
test