1. Skip to Menu
  2. Skip to Content
  3. Skip to Footer>
Неділя бер. 29

Звіт визначні результати

Визначні результати прикладних досліджень в галузі гуманітарних наук,

зокрема, наукові досягнення світового рівня

1. Найважливіші теоретичні і практичні результати, які отримані під час виконання прикладної науково-дослідної теми «Україна і світове українство в системі українознавства. Українці в світовій цивілізації і культурі». Зокрема, досліджено та висвітлено: етапи та особливості еволюційного розвитку українського етносу в органічному зв’язку з типологічними (загальнолюдськими) та специфічними формами існування і розвитку української людини, природи та матеріальної культури, мови, етно-нації і держави, України і світового українства в усьому комплексі їх внутрішньої еволюції та зовнішніх взаємовідносин.

На основі історико-порівняльного аналітичного методу розкрито українському та іншим народам правдиву картину буття, свідомості, ментальності, долі, місії українського народу на всіх етапах і на всіх часопросторових магістралях його життя, що сприятиме піднесенню національно-патріотичної, державницької свідомості сучасників, активізації процесу самопізнання та самореалізації, волі до творення розвинутих форм демократичного громадянського суспільства, вихованню в гуманістичному дусі поколінь молоді, усього суспільства нашої країни, піднесенню іміджу України у світі як суверенної, соборної демократичної держави, що бореться за ідеали миру й співробітництва народів, свободи і щонайвищого розквіту кожної особистості і нації, усіх сфер матеріальної і духовної культури.

Упродовж 2010 року:

а) на основі 1-го тому (методологічного) дослідження «Українці у світовій цивілізації» (2008) створено концепцію колективної монографії «Український етнос у світовому часопросторі. Українці у світовій цивілізації та культурі (з передісторичних часів до XIV ст.)»;

б) підготовлено план-проспект видання;

в) підібрано авторський колектив для написання тексту монографії (окремих розділів, параграфів);

г) опрацьовано джерельну базу дослідження;

д) підготовлено комп’ютерний варіант розділів: Формування етнонаціонального українського світу. Етапи українознавства (Кононенко П. П., Кононенко Т. П.); Український простір. Природа (Сніжко В. В., Присяжна Т., Отрошко Л.); Археологія. Археографія. Етнологія. Антропологія (Баран В. Д.; Фігурний Ю. С.; Чирков О. А., Гомотюк О. Є.); Від Індо-Європи до України-Руси (Наливайко С. І., Наливайко С. С.); Від родів до етносу і держави. Право (Калакура Я.С.); Фольклор, міфологія; художня словесність, мистецтво, культура (Борисенко В. К., Хоменко О. А., Плачинда С. П., Коротя-Ковальська В. М., Горенко Л. І.); Мова (Ажнюк Б. М., Єрмоленко С. Я., Радевич-Винницький Я. К., Пономаренко А. Ю.); Освіта. Наука (Гомотюк О. Є., Касян Л. Г.); Міжнародні відносини: Схід-Захід-Південь-Північ (Крисаченко В. С.); Україна: ментальність, доля, історична місія (Кононенко П.П., Кононенко Т. П.).

Впровадження результатів у суспільний та освітньо-виховний процес

Внаслідок викладу у світову мережу «Інтернет» електронної версії журналу «Українознавство» і за допомогою обробки відповідних статистичних даних створено принципово нову мережу обігу наукового матеріалу українознавчого спрямування щодо дослідження феномену етносу в світовому контексті.

Результати даної НДР можуть бути використані в Україні як на загальнодержавному, так і регіональному рівнях, насамперед у галузях освіти, науки, культури, в середніх та вищих навчальних закладах; у системі перепідготовки та підвищення кваліфікації освітянських кадрів.

Дослідження ННДІУ стали основою створення: концепції національної освіти, її Державного стандарту; концепції українознавства як науки, навчального предмета й інтегративної всіх навчально-виховних предметів; концепції створення та діяльності українознавчих інститутів (в Україні та за її межами), а також кафедр і центрів у ВНЗ. Це відзначено патентами.

Здійснення та виконання НДР дало можливість вченим-українознавцям створити нові типи шкільних програм, методичні рекомендації, підручники й посібники з питань, присвячених минулому, сьогоденню та майбутньому українського народу.

ННДІУ за ухвалою ДАК веде на базі українознавства Курси підвищення кваліфікації педагогів і вихователів усіх ланок освіти, для стажерів України і зарубіжжя.

При ННДІУ існує аспірантура та діє спеціалізована рада по захисту докторських і кандидатських дисертацій.

2. Найважливіші результати виконання прикладного наукового дослідження: «Українознавчий вимір наукової та інноваційної діяльності в гуманітарному просторі України» у 2010 році:

· розпочалося впровадження науково-педагогічного проекту «Освітнє середовище закордонних українських навчальних закладів», на який було отримане свідоцтво про реєстрацію авторського права на твір.

Розроблені такі напрямки проекту:

· сертифікація рівнів володіння українською мовою;

· моніторинг освітніх потреб учасників навчально-виховного процесу закордонних українських навчальних закладів на основі комп’ютерних технологій в on, off-line режимах;

· контроль рівня навчальних досягнень учнів закордонних українських навчальних закладів за допомогою інформаційних технологій;

· дистанційні курси для підвищення кваліфікації працівників галузі освіти з предметів українознавчого циклу;

· психолого-педагогічний консультаційний on-line центр.

Теоретичні і практичні результати: теоретичною основою дослідження гуманітарного простору України стала запроваджена теорія української світової ідентичності, на підставі якої виявлені філософсько-методологічні підвалини українознавчої освіти в закордонних українських навчальних закладах. На підставі українознавчого підходу створений освітній проект, здійснений на основі сучасних Інтернет-технологій. Інноваційний напрямок діяльності розгортається через реалізацію навчально-педагогічного проекту «Освітнє середовище закордонних українських навчальних закладів».

Новизна роботи: вперше здійснюється запровадження в освітню практику вітчизняного універсального комплексу інноваційних, інформаційних, організаційно-технічних технологій і комп’ютерних ON, OFF Line програмних продуктів, які достатні для здійснення викладання, навчання, підготовки і проведення загальнодержавної сертифікації з рівнів володіння української мови та українознавства (та з інших навчальних дисциплін) у відповідності до сучасних світових і європейських освітніх стандартів навчання, викладання та моніторингу якості освіти на засаді стандартизованого на загальнодержавному рівні комп’ютерного тестування і максимальної комп’ютерної автоматизації об’єктивних і суб’єктивних методів контролю якості знань, умінь та навичок, здобутих у навчальному процесі. Вперше започатковано створення центру психолого-педагогічного консультування для закордонних українських навчальних закладів за допомогою використанням сучасних Інтернет-технологій.

Отримані результати роботи знайшли відображення у вісімдесяти монографіях, посібниках і наукових статтях, в яких висвітлено специфіку інтегративної методології українознавства і показано її значущість для проекту «Освітнє середовище закордонних українських навчальних закладів». Особливе місце серед них займають такі публікації:

- Кононенко Т.П. Божественна симфонія Григорія Сковороди. – Тернопіль: Джура, 2010. – 328 с.;

- Єрмоленко С.Я. Мовно-естетичні знаки української культури. – К.: Інститут української мови НАН України, 2009. – 352 с.;

- Шляхова В.В. Українознавчі засади мовної освіти: Монографія. – Черкаси, 2010. – 197 с.;

- Чемеркін С.Г., Єрмоленко С.Я., Пономаренко А.Ю., Шляхова В.В. Електронний підручник з української мови на українознавчій основі (концепція). – К.: ВБ «Максимум», 2010. – 56 с.;

- Освітнє середовище закордонних українських навчальних закладів. Збірник матеріалів. – К., 2010.

- Таровська О.А. Модернізація психолого-педагогічної підтримки навчально-виховного процесу за допомогою Інтернет-технологій // Українознавство. – 2010. – № 4. – С. 190–193.

3. Найважливіші теоретичні і практичні результати, які отримані під час виконання прикладної науково-дослідної теми «Українська повсякденність ХVІ – ХVІІ ст.: джерелознавчий вимір»:

виконавці проекту протягом 2010 р. працювали над підготовкою збірок документальних джерел і матеріалів, прецедентів яким в українській джерелознавчій практиці до сьогодні не існує, зокрема над збірками:

- «Документи та матеріали до історії повсякденності волинської шляхти XVI – першої половини XVII ст.»;

- «Інвентарі маєтків князів Острозьких»;

- «Інвентарі маєтків приватних володінь Волині другої половини XVI – першої половини XVII ст.» (збірник документів і матеріалів);

- «Привілеї київської міської громади XV – середини XVIІ ст.»;

та підготовкою монографічних досліджень:

-«Населення Волині XVI – першої половини XVII ст.: родина, домогосподарство, демографічні чинники»;

-«Демографічна криза на Волині в середині і другій половині XVIІ ст.».

Відповідно до головного завдання проекту розроблено концепцію методологічних та методичних підходів щодо видання запланованих збірок документів у вигляді

«Методичних рекомендацій по пошуку, відбору та передачі текстів актових джерел XVI-XVII ст.». Створено плани-проспекти запланових документальних видань.

Протягом 2010 року на підставі евристичного пошуку документального матеріалу в ЦДІАК України, зокрема актових джерел, віднайдено, скопійовано, археграфічно опрацьовано низку документів до збірок:

- «Інвентарі маєтків князів Острозьких XVI – першої половини XVII ст.»;

- «Документи та матеріали до історії повсякдення волинської шляхти XVI – XVII ст.;

- «Привілеї київської міської громади кінця XV – першої половини XVII ст.».

Практично закінчено монографію «Населення Волині XVI – першої половини XVII ст.: родина, домогосподарство, демографічні чинники», створену виключно на новому джерельному матеріалі. На підставі інвентарів приватних маєтків визначено категорії селянського населення Волині XVI-XVII ст. Вперше у вітчизняній науці встановлено безпосередню залежність між формою господарювання та структурою селянської родини. Переглянуто усталені стереотипи щодо типології української родини. Доведено, що превалюючою ознакою родинних структур різних верств населення XVI-XVII ст. був не біологічний, а соціально-економічний фактор.

Уперше родинні структури проаналізовано за прийнятою у світовій науковій практиці класифікаційною схемою британського дослідника Пітера Ласлетта. На значному документальному матеріалі аргументовано доведено, що пануючим типом ранньомодерної родини усіх страт тогочасного волинського соціуму була не індивідуальна сім'я, а родина-домогосподарство.

4. Найважливіші теоретичні і практичні результати, які отримані під час виконання прикладної науково-дослідної теми «Національна культура в системі українознавства»:

· Створено філософсько-культурологічне підґрунтя осмислення генезису української культури у вітчизняному та світовому часопросторі;

· Вироблено власну концепцію українського етногенезу та етнічної культури українського народу, створено наукову парадигму збереження етнонаціональної культурної ідентичності українського народу в Україні та світі;

· Забезпечено планову підготовку фахових статей до Розділу «Культура» у часопису «Українознавство» (2010, № 1-4);

· Впроваджено в науково-освітній процес новітні українознавчі та культурологічні технології із залученням медіа-простору, мультимедійної системи тощо;

· Результати проведених досліджень переконливо засвідчили необхідність створення базової розгорнутої концепції, яка б надала змогу фіксувати й оцінювати конкретний науковий і науково-технічний результат діяльності наукових і науково-дослідних закладів України;

· Внаслідок викладу результатів у світову мережу Інтернет (електронної версії журналу «Українознавство») і за допомогою обробки відповідних статистичних даних створено принципово нову мережу обігу наукового матеріалу українознавчого та культурологічного спрямування щодо дослідження феномену української культури у світовому контексті.

Використання результатів НДР у навчальному процесі:

· Вперше в системі ВНЗ України мистецького спрямування було впроваджено спецкурс «Національна культура в системі українознавства» та розроблено відповідний вимогам МОН України – Навчально-методичний комплекс.

· Продовження розробки з метою створення електронного підручника «Національна культура в системі українознавства» для системи ВНЗ України та зарубіжжя.

· Створено концепцію та підготовлено до друку Посібник для дітей, вчителів, батьків та дорослих: «Пісенний світ українознавства» – К.: ННДІУ, 2010 (рукопис та компютерний набір: 2,4 друк. арк.) Автор-упорядник: Коротя-Ковальська В.П.

· Розроблено та впроваджено навчально-методичний курс «Методика викладання мистецьких дисциплін» для студентів Київського державного інституту декоративно-прикладного мистецтва та дизайну імені М.Бойчука (КДІДПМД імені М.Бойчука) та здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня «спеціаліст» (кафедра теорії та історії мистецтв КДІДПМД імені М.Бойчука) – старший викладач кафедри С.О.Новосад.


5. Найважливіші теоретичні і практичні результати, які отримані під час виконання прикладної науково-дослідної теми «Українознавство в системі освіти і науки»

У межах НДР велись дослідження за такими напрямами: «Українознавство в системі виховання», «Проблеми методики викладання українознавства. Науково-методичне забезпечення викладання українознавства у ЗНЗ», «Проблеми методики викладання українознавства у вищій школі. Науково-методичне забезпечення викладання українознавства у ВНЗ», «Українознавство в системі науки» (наукові проекти «Історія українознавства», «Українознавство в іменах», Термінологічний довідник «Українознавство»).

Отримані наукові результати, їх наукова новизна та значимість:

1) «Українознавство в системі виховання»:

Дослідним і експериментальним майданчиком для науково-дослідної роботи слугував освітній проект «Міжнародний конкурс з українознавства». Підготовлено і проведено Міжнародний конкурс з українознавства для учнів 8–11 класів 24-27 березня 2010 р. (підготовка завдань для письмових конкурсних робіт, навчально-методичне забезпечення інтернет-олімпіади з українознавства, рецензування конкурсних науково-дослідних робіт).

Проаналізовано результати науково-дослідної роботи школярів на Міжнародному конкурсі 24-27 березня 2010 р., виявлено стрімку динаміку зростання творчого потенціалу учасників, які брали участь вдруге та втретє, розширення їх творчого потенціалу; зроблено висновок, що конкурс сприяє вихованню національної самосвідомості школярів, становленню мислячого, ерудованого покоління; виявлено великий потенціал науково-дослідних робіт з українознавства по вихованню у підростаючого покоління національно-патріотичних почуттів, встановлено значну роль педагога-наставника в пробудженні пошукового інтересу в школяра та любові до батьківщини.

Підготовлено й опубліковано «Бюлетень Міжнародного конкурсу з українознавства для учнів 8 – 11 класів».

Підготовлено до друку видання «Міжнародний конкурс з українознавства. Історія і сучасність» (електронний варіант – 244 с.).

Підготовлено й опубліковано «Бюлетень Міжнародного конкурсу з українознавства для студентів та молодих учених».

Підготовлено і проведено ІІ Міжнародний конкурс з українознавства для студентів та молодих учених 16-17 грудня 2010 р. (підготовка завдань для письмових конкурсних робіт, навчально-методичне забезпечення інтернет-олімпіади з українознавства, рецензування конкурсних науково-дослідних робіт).

Досліджувалась статистика і тематика прийнятих до захисту науково-дослідних робіт «Підсумки міжнародного конкурсу з українознавства для студентів та молодих учених – 2010»).

2) «Проблеми методики викладання українознавства. Науково-методичне забезпечення викладання українознавства у ЗНЗ»:

Розроблено концепцію серії підручників-хрестоматій з українознавства для 5-11 класів.

Розроблено концепцію посібника «Методика викладання українознавства в середній школі».

Підготовлено дидактичні, аналітичні матеріали для курсів підвищення кваліфікації вчителів України.

Організовано роботу секції «Українознавство в діяльності навчальних закладів України та зарубіжжя» на міжнародній науково-практичній конференції «Українознавство у світовому гуманітарному просторі» (21-22 жовтня 2010 р.), підготовлено фахові пропозиції до ухвали конференції.

3) «Проблеми методики викладання українознавства у вищій школі. Науково-методичне забезпечення викладання українознавства у ВНЗ»:

Велись моніторингові дослідження щодо програмного, методичного забезпечення, змістового наповнення українознавства у різних типах ВНЗ. Зокрема підготовлено довідник кафедри українознавства «Стан викладання українознавства у ВНЗ України» (електронна версія).

Підготовлено навчальний посібник «Методика викладання українознавства в школі» для студентів ВНЗ педагогічного профілю, які мають спеціальність або спеціалізацію «українознавство». Посібник складається із планів-конспектів лекційних занять, теоретичних коментарів, методичних пояснень і рекомендацій, навчально-методичної літератури. Даний навчально-методичний посібник дозволить сформувати в свідомості студента – майбутнього вчителя достатньо цілісну систему форм, методів і технологій викладання шкільного українознавства, стійкого українознавчого світогляду на основі інтегративної системи знань про Україну й світове українство тощо. Посібник рекомендовано МОН України.

Підготовлено методичні поради для студентів другого курсу спеціальності «Українська мова та література і українознавство» по написанню курсової роботи з українознавства (Ковпік С.);

Підготовлено навчальний посібник «Історія українознавства» (за ред. П.П. Кононенка) для студентів вищих навчальних закладів. У посібнику розкрито предметну специфіку, особливості концептуальних побудов українознавства на різних етапах розвитку від зародження знань про Україну та її людність до наших днів. Посібник рекомендовано МОН України.

4) «Українознавство в системі науки»:

Велась підготовча робота по сбору матеріалів для написання монографії «Новітнє українознавство: відновлення та інституційний розвиток (1990-2010 рр.)».

Підготовлено довідкове видання «Українознавство в системі освіти і науки: бібліографія (1990 – 2010 рр.)».

 
© Всі права захищені
test