1. Skip to Menu
  2. Skip to Content
  3. Skip to Footer>
Неділя трав. 22

PDF Друк E-mail

XIV Міжнародний семінар
«Тарас Шевченко і його петербурзьке оточення»

13-15 травня 2014 року в Бібліотеці Російської академії наук (м. Санкт-Петербург) відбувся XIV Міжнародний семінар «Тарас Шевченко і його петербурзьке оточення (до 200-річчя від дня народження)», в якому вже 10 рік поспіль беруть участь співробітники ННДІУВІ. Традиційно з вітальним словом до учасників семінару звернувся директор Бібліотеки РАН д. пед. н., професор В.П. Леонов. У відкритті семінару взяв участь генеральний консул України у Санкт-Петербурзі. Прозвучали вітання директора Інституту літератури НАНУ М.Г. Жулинського, директора Інституту української мови НАНУ П.Ю. Гриценка, директора Національного музею Тараса Шевченка Д.В. Стуса, другого Президента України (1994-2004) Л.Д. Кучми. Колектив Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка подарував Бібліотеці РАН «Шевченківську енциклопедію», унікальний науково-довідковий проект, який загалом вміщуватиме понад 6500 статей, присвячених життю і творчості великого Кобзаря. Фонд Бібліотеки РАН поповнився Російсько-українським словником (серія «Академічні словники», 2010-2013), підготованим співробітниками Інституту української мови НАНУ.

Загалом було зазначено, що величезний шевченкознавчий доробок, яким пишається гуманітаристика України і зарубіжжя, не має кордонів, тому з неослабною увагою й повагою українська наукова громада стежить за вагомими здобутками Петербурзької школи шевченкознавства. Шевченківський рік і шевченківський семінар засвідчують збереження найкращих традицій наукової і культурної співпраці між Україною та Російською Федерацією.

Після відкриття семінару у БАН відбулася презентація виставки, присвяченої 200-річчю Шевченка, основу якої склала колекція книг, що до 1930 року знаходилися у Слов’янському відділенні Бібліотеки, нині – Слов’янський фонд БАН.

Доповіді учасників міжнародного наукового форуму згруповано навколо таких тематичних домінант: світова велич українського генія, оточення Тараса Шевченка і Санкт-Петербург, світоглядний аспект творчості Кобзаря, мовотворчість Шевченка: історія і сучасна рецепція. У складі української делегації були науковці та освітяни з Києва, Черкас, Бердичева, Ніжина. На пленарному засіданні прозвучала доповідь завідувача відділу української філології Національного науково-дослідного інституту українознавства та всесвітньої історії А.Ю. Пономаренко «Тарас Шевченко у сучасних підручниках з української мови для загальноосвітніх навчальних закладів».

Під час семінару було представлено низку українських і російських шевченкознавчих проектів. Художник Василь Братанюк (м. Санкт-Петербург) запропонував мистецьку візію «трудів і днів» Кобзаря і презентував серію написаних до 200-річчя українського поета картин «Шевченківський Петербург»: «Кобзар серед друзів», «Вінчання», «Повернення», «Думи». Голова оргкомітету міжнародного семінару Тетяна Лебединська підготувала кишеньковий довідник про шевченківський Санкт-Петербург. Специфіка цього видання в тому, що читач має змогу ознайомитися із сучасним виглядом будівель чи вулиць, пов’язаних із долею Шевченка у Північній Пальмірі, та їх архівними фото ХІХ століття. Каталог-довідник «Тарас Шевченко у філателії» – проект Олександра Караневича, голови Бережанського клубу «Колекціонер». В.Ю. Тегза, д. мед. н., професор Санкт-Петербурзької військово-медичної академії, голова «Української національно-культурної автономії Санкт-Петербурга» презентував книгу до 100-річчя від дня народження шевченкознавця П. Жура.

Уявлення про петербурзький вимір універсуму Кобзаря та його художнього світу доповнили оглядові екскурсії до Меморіального музею в Академії мистецтв, до місця першого поховання Т. Шевченка на Смоленському православному цвинтарі та інших шевченківських місць Північної Пальміри.


 
© Всі права захищені
test