1. Skip to Menu
  2. Skip to Content
  3. Skip to Footer>
Понеділок груд. 05

PDF Друк E-mail

Відбувся старт зимової онлайн-школи «Україна на шляху до євроатлантичної спільноти»

За участі заступника директора НДІУ П.П.Гай-Нижника, в рамках реалізації наукового проєкту «Транскарпатський центр Жана Моне з дослідження європейських стратегій розвитку при Ужгородському національному університеті» (ТЦЖМ), 16 лютого 2022 р. відбувся перший день зимової онлайн-школи «Україна на шляху до євроатлантичної спільноти». Глядачами і слухачами доповідей відомих вчених стали представники понад 40 університетів і близько 500 осіб висловили бажання стати учасниками онлайн-школи.

Захід відкрила директорка Центру інформації і документації НАТО Вінета Кляйне та співробітниця цього Центру Світлана Ротаєнко, які розповіли про відносини Україна–НАТО напередодні саміту у Мадриді.

Естафету підхопив голова Конституційного Суду України (2018–2019), суддя Конституційного Суду України (2014–2019), доктор юридичних наук, професор кафедри загальнотеоретичних та державно-правових наук правничого факультету НУ «Києво-Могилянська Академія» Станіслав Шевчук з лекцією «Конституційні зміни 2019 року щодо геополітичної орієнтації України та їх значення для розвитку конституційного права».

Заступник директора Науково-дослідного інституту українознавства МОН України, доктор історичних наук Павло Гай-Нижник виступив із доповіддю на тему «Світ на переломі та Україна: глобальні виклики і національна безпека».

«Народи і суспільство мусять усвідомлювати майбутні виклики новітніх часів й дійти розуміння того, що світ невпинно зменшується (принаймні на рівні сприйняття), а можливості людства незбагненно збільшуються, що настає пора, коли часу буде менше, ніж ми думаємо. Світові загрози вже сьогодні попереджають і випереджають людство у породженні майбутніх кардинальних труднощів й у заплідненні прийдешніх колосальних змін, – зазначив П.Гай-Нижник. – Жодна нація і кожна держава, якщо вони не хочуть бути розчавленими і поглиненими майбуттям, а натомість прагнуть його зберегти і здобути, вже сьогодні не можуть дозволити собі апатії й, ще вчора усвідомивши прийдешні загрози і виклики, вже тепер мусять створювати запобіжники до майбутніх світових перетворень, вже зараз мають готуватися до прийдешніх планетарних змін».

З приводу взаємин України з НАТО П.Гай-Нижник зауважив, що «попри об’єктивні та суб’єктивні запобіжники різного роду, які реально не дадуть у найближчому часі вступити Україні до складу НАТО (що має залишатися стратегічною метою офіційного Києва), їй конче варто з тактичного огляду вже стати його членом де-факто через геополітичний тунель до квазі-НАТО, що відкривається поточною військово-політичною та економіко-енергетичною ситуацією. Йдеться, зокрема, про започаткування де-юре військово-політичного та енергетично-господарчого союзу (так званої безпекової квадриги) Велика Британія – Польща – Україна – Туреччина, що безумовно матиме перспективу на розширення як у північно-західному напрямі, так і в південно-східному й цілком створить потужний важіль геополітичного впливу та нову вісь безпеки на євро-азійському просторі».

Зміни, певно, очікуватимуть на Російську Федерацію, додав П.Гай-Нижник, застарілий та іржавий конструкт якої не витягне імперського вантажу й яка буде ним розчавлена, що призведе до її розпаду й утворення низки новітніх національних держав. Гіпотетично світове співтовариство вже тепер має виробляти проєкт облаштування уламків Російської Федерації з метою недопущення на її колишніх теренах збройного хаосу й допомоги у становленні нових національних та регіональних держав на її руїнах, наголосив він. «І в цьому контексті архіважлива роля належатиме Україні, яка за таких умов не лише поверне відтяті від неї Крим і частину Донбасу й, зрештою, не лише відтворить власний соборницький проект у північно- й південно-східному напрямку, але й стане новим ґеґемоном і гарантом стабільності на різнобарвному і багатонаціональному державно-політичному просторі Східної Європи аж до її стику з азійським субконтинентом, будучи при цьому стрижнем народженої геополітичної дійсності тощо. Якщо, звісно ж, Україна готуватиметься й матиме належні як «м’яку», так і «тверду» сили й заслуговуватиме на таку ролю у майбутній світовій системі міждержавних координат», – вказав П.Гай-Нижник, додаючи, що «спроба стати нейтральним чи пасивним гравцем у сучасній геополітичній партії, як і гіпотетичне примирення з самим фактом існування на карті світу Російської Федерації в її нинішньому вигляді та формі, доконано стане для України руйнівною з цілком означеною перспективою втрати державності». П.Гай-Нижник також наголосив, що «світові зміни кардинального характеру вже трансформують планетарний порядок і таке перелаштування правил та важелів гри вже є доконаною дійсністю, яка перетворює майбуття людства…».

За ним свій виступ оголосив директор Інституту світової політики, політолог, історик, журналіст, доцент НТУУ КПІ імені Ігоря Сікорського Євген Магда, який розповів про гібридні виклики на шляху євроатлантичної інтеграції України.

Перший день онлайн-школи завершив доктор історичних наук, професор Ужгородського національного університету Ігор Тодоров, що доповів на тему «Сучасні тенденції та основні напрями співробітництва між НАТО та Україною. Перспективи членства України в Альянсі». Доповідачі відповіли на питання учасників заходу і взяли участь у плідній дискусії.

В рамках проєкту передбачені також лекції: голови Координаційної ради Громадської ліги «Україна-НАТО» С.Джерджа; декана факультету історії та міжнародних відносин Донецького національного університету імені Василя Стуса, доцента кафедри міжнародних відносин і зовнішньої політики ДонНУ Ю.Темірова; координатора проєкту «Інформаційний центр міжнародної безпеки – ICIS GROUP» І.Чернова (Волгоград, РФ); начальника прес-центру – прес-секретаря Командування ВМС ЗСУ (2010–2017), старшого викладача кафедри журналістики, заступника декана факультету журналістики Національного університету «Одеська юридична академія» О.Чубука; професора кафедри політології Києво-Могилянської академії, доктора історичних наук О.Гараня; директора Координаційного бюро європейської та євроатлантичної інтеграції Секретаріату Кабінету Міністрів (2008–2010) В.Трюхана; професора кафедри міжнародних відносин Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, доктора політичних наук С.Федуняка; заступника директора Центру міжнародної безпеки та партнерства, доцента кафедри міжнародних відносин і дипломатичної служби Львівського національного університету О.Кучика.


 
© Всі права захищені
test