1. Skip to Menu
  2. Skip to Content
  3. Skip to Footer>
П'ятниця вер. 24

PDF Друк E-mail

Всеукраїнські наукові читання «Свою Україну любіть!», присвячені 90-літтю з дня народження академіка Петра Петровича Кононенка

На високому помежів’ї весни і літа, коли зеленими шатами й квітом пишається наша земля і сходить рясно посіяне жниво, коли хлібороб, ідучи в поле, вже знає достеменно, що буде добірним зерно майбутнього врожаю, у 31-й день травня вся українознавча спільнота вітає Петра Кононенка, поета, письменника, професора, академіка багатьох українських і зарубіжних Академій, фундатора і директора Наукового-дослідного українознавства впродовж двадцяти таких бурхливих літ української Незалежності, Президента Міжнародної асоціації «Україна і світове українство», почесного доктора Тбіліського університету…

У Петра Кононенка і створеної ним наукової школи позаду – шлях, яким вони можуть направду пишатися. А попереду – теж шлях. Який вони мусять пройти. І пройдуть.

1 червня 2021 р. в Науково-дослідному інституті українознавства відбулися Всеукраїнські наукові читання «Свою Україну любіть!», присвячені 90-літтю з дня народження академіка Петра Петровича Кононенка.

На початку роботи від ювіляра було виголошено привітання учасникам наукових читань: «Славна громадо Науково-дослідного Інституту Українознавства, друзі, побратими. Я справді почуваюся щасливим, що й через півстоліття ви прийшли поділитися почуттями і роздумами про історію, долю і місію нашого славного Інституту. Він народжувався синхронно з Незалежністю України. Ми відродили концепт Грушевського-Вернадського про українознавство як універсум політики і філософії держави. Реанімуючи процес українізації 20-х років ХХ ст., ми не тільки сприяли, а й ініціювали та утверджували ідеали Суверенної, Соборної, правової, демократичної Незалежної України, її ролі, долі і місії в історичній еволюції Поступу Європейської цивілізації і культури, нового типу ери людських і міжнаціональних відносин. Ми докладали максимальних зусиль і домоглися визнання українознавства як однієї з провідних міжнародних наукових систем, а водночас і критеріального для всієї Європи, глобального планетарного визнання домінанти Україноцентризму! Оптимістично дивимось у грядуще, бо священнодіємо з незрівнянною любов’ю до Життя, Свободи і Людяності, здійснюючи вікопомну заповідь Тараса Шевченка: «Любіть Україну!» Вона – найрідніша і найпрекрасніша на Планеті Мати, Вселюдський гуманістично-культурний ідеал. Цим ми з вами горді й щасливі, – і за гармонійне багатство ваших сердець я вклоняюся вам, вашій патріотичній любові, ролі і місії: я щасливий! Цього бажаю і кожному з вас!».

До цієї урочистої події на адресу Інституту надійшло багато привітань з нагоди ювілею його фундатора від наукових та освітніх закладів України та зарубіжжя. Зокрема, Володимир Бугров, ректор Київського національного університету імені Тараса Шевченка у своєму вітальному слові Петру Кононенку відзначив: «Українознавство стало піснею Вашого життя, а головною місією – повернення українству його історичної пам'яті, виховання чесних патріотів, мудрих українців, які починатимуть своє життя з любові і шани до своїх матерів, батьків, дідів і прадідів, любові до своєї Батьківщини, до улюбленої справи, любові до життя, української книги й слова. У день поважного ювілею бажаємо Вам і надалі творити на благо України, щоб навколо Вас продовжували групуватися небайдужі до долі України люди, прихильники радикальних змін в усіх сферах суспільного життя, включно із діяльністю вищих закладів освіти».

Микола Обушний, директор Центру українознавства Київського національного університету імені Тараса Шевченка у вітальному адресі відзначив неоціненний внесок вченого в розвиток новітнього українознавства: «Шановний Петре Петровичу! Ваш досвід й значний науковий доробок нині слугують як теоретичним, так і практичним орієнтиром для нових поколінь. Як талановитий учений і мудрий наставник, Ви зробили вагомий внесок у розвиток української гуманітаристики, передаючи своїм учням неоціненний скарб знань про Україну й українців. Водночас, попри всі Ваші визначні творчі здобутки, найважливішим і найпотужнішим є Ваш доробок у царині українознавства. Адже для Вас це не просто наука, цілісна система знань про українську націю та її історичну місію, скарбниця її історичної пам’яті, але й особисте світосприйняття, складова внутрішнього світу.

Тож, велика подяка Вам, Петре Петровичу, за Вашу благородну працю на ниві українознавства, в ім’я нашої незалежної і вільної України!»

Багато привітань надійшло від директорів, вчителів, учнів, переможців Міжнародного конкурсу з українознавства. Слова безмежної вдячності за допомогу й опіку у становленні закладів освіти висловили у відеопривітаннях Олена Внуковська, директорка Української Паризької школи, Людмила Млош, голова Центральної Спілки Українців у Німеччині, вчителі й учні Українського гуманітарного ліцею м. Києва та Львівської української гуманітарної гімназії імені Олени Степанів з поглибленим вивченням українознавства та англійської мови.

З вітальним словом до присутніх звернувся директор НДІУ Сергій Наливайко та професор, голова правління Товариства «Знання» України Василь Кушерець.

Актуальність українознавчих досліджень для розвитку державності України розкрили у своїх доповідях визначні вчені-українознавці, які стояли біля витоків Науково-дослідного інституту українознавства. Розпочав пленарне засідання знаний методолог й історіограф науки, доктор історичних наук, професор кафедри архівознавства та спеціальних галузей історичної науки КНУ імені Тараса Шевченка Ярослав Калакура із доповіддю «Внесок академіка Петра Кононенка в концептуалізацію українознавства». Історію створення Інституту українознавства висвітлив у своєму виступі доктор філософських наук, професор, завідувач відділу військово-патріотичного виховання НДІУ Валентин Крисаченко. Нові тенденції у суспільному розвитку України на поч. ХХІ століття та їх осмислення в українознавстві окреслив у своєму виступі розробник теоретико-методологічних засад новітнього українознавства Леонід Токар. Ключове значення концепту художньої словесності в аналітичній оптиці українознавчої школи Петра Кононенка актуалізував Олександр Хоменко, кандидат історичних наук, науковий співробітник Національного музею історії Україні; про особливості наукового українознавства доповів Валерій Сніжко, кандидат біологічних наук, дослідник психоетнічних особливостей українців.

Напрямні вектори українознавчих знань та їхню актуальність для сьогодення розкрили у доповідях вчені з різних наукових інституцій. Зокрема, значення українознавства як важливої складової гуманітарної аури нації висвітлив Федір Медвідь, кандидат філософських наук, академік Міжнародної академії безпеки життєдіяльності професор кафедри теорії держави і права та конституційного права Міжрегіональної академії управління персоналом. Доктор філософських наук, професор Державного університету телекомунікацій Володимир Ятченко акцентував увагу на ролі соціальної травми в історії й світогляді українців. Лілія Шеремета, методист філіалу «Інститут дослідження Голодомору» Національного музею Голодомору-геноциду виступила з доповіддю «Морально-психологічні руйнації в роки Голодомору-геноциду: українознавчий дискурс». Ярослава Левчук, кандидатка філологічних наук, старша наукова співробітниця Історико-Меморіального музею Михайла Грушевського наголосила на можливостях музейної педагогіки у формуванні українознавчого світогляду підростаючого покоління. Катерина Петриченко, молодша наукова співробітниця відділу зарубіжної україніки Інституту книгознавства Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського, відзначила внесок українського митця І. М. Кейвана (1909-1992 рр.) в культуру українців зарубіжжя».

У роботі конференції взяли участь і вчителі-практики. Так, на значенні українознавства не лише як окремого освітнього предмета, але й філософії сучасної системи освіти України акцентувала увагу Людмила Грабовська, вчителька українознавства гімназії № 59 імені О. М. Бойченка м. Києва. З доповіддю «Українське кобзарство у ХХ–на початку ХХІ століть: неперервність традиції і сучасні виконавські практики» виступив Юрій Свистун, учитель Олексіївського ліцею Харківської області, керівник гуртків «Історичне краєзнавство» КЗ «Харківська обласна станція юних туристів». Проблематику сучасних українознавчих пошуків і широке коло питань українознавчого дискурсу визначили у доповідях наукові співробітники НДІУ Олег Чирков, Любов Отрошко, Світлана Бойко, Катерина Настояща, Юрій Фігурний та інші.

Загалом до участі у Всеукраїнських наукових читаннях «Свою Україну любіть!», присвячених 90-літтю з дня народження академіка Петра Кононенка, долучилися більше 60 вчених, які актуалізували науковий українознавчий дискурс від джерел та методології українознавчих досліджень, етапів розвитку українознавства як науки до ролі українознавства в етнокультурному розвитку сучасного українського суспільства в умовах політики реваншу Російської Федерації та практик реагування на безпекові загрози національній ідентичності.

За підсумками роботи наукових читань заплановано видання збірника наукових праць, який дасть змогу ознайомитися широкому колу читачів із новітніми напрацюваннями вчених у галузі сучасного українознавства.

Олена Газізова, завідувач відділу освітніх технологій та популяризації українознавства НДІУ


 
© Всі права захищені
test