1. Skip to Menu
  2. Skip to Content
  3. Skip to Footer>
Середа груд. 02

PDF Друк E-mail

20 жовтня 2020 р. в НДІ українознавства відбулася Всеукраїнська науково-практична конференція «Українознавство в системі національної освіти, науки, гуманітарної політики держави»

До участі в конференції зголосилися понад 70 дослідників.

Робота форуму тривала за напрямками: «Українознавчі проблеми національного державотворення»; «Українознавчий вимір етнокультурних процесів на землях України»; «Інформаційно-комунікативний та філософсько-ідентифікаційний виміри культуротворчого досвіду української спільноти»; «Українознавство в системі освіти і науки: проблеми та перспективи», а також в рамках Круглого столу «Міжконфесійний діалог в Україні: екуменістичний досвід».

Відкрив конференцію директор НДІУ, кандидат історичних наук Сергій Наливайко, який у своєму вітальному слові торкнувся питань українознавчих досліджень в Інституті, а у доповіді розкрив власне бачення проблеми походження слов’ян у поточній освітній та популяризаційній парадигмі.

Протягом пленарного засідання з ґрунтовними доповідями виступили: д.і.н., головний науковий співробітник відділу соціально-політичної історії Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України Тетяна Бевз («Джерелознавчий вимір концепту ідентичності українства в умовах соціокультурних трансформацій»), д.і.н., професор кафедри архівознавства та спеціальних галузей історичної науки Київського Національного університету імені Тараса Шевченка Ярослав Калакура («Формування цивілізаційної ідентичності українства»), д.і.н., заступник директора НДІУ Павло Гай-Нижник («Становлення та розвиток українознавства в Українській Державі 1918 р.»), д.п.н., провідний науковий співробітник відділу соціально-політичної історії Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України В’ячеслав Яремчук («До проблеми формування та трансформації ідентичностей та цінностей регіональної політичної еліти України (на прикладі Івано-Франківської області)»), д.і.н., завідувач відділу соціально-культурної антропології НДІУ Ірина Ворончук («Сучасний стан українознавчих досліджень ранньомодерної доби: проблеми і перспективи»), д.філол.н., завідувач відділу української філології НДІУ Анатолій Ціпко («Текстовий досвід інформаційно-комунікативного стратегіювання в українському культуротворенні»), д.філос.н., завідувач відділу стратегій гуманітарного розвитку НДІУ Валентин Крисаченко («Гуманітарні чинники консолідації українського суспільства: державні стратегеми»), к.і.н., завідувач відділу української етнології НДІУ Юрій Фігурний («Характер та перебіг етнокультурних процесів в українському суспільстві в умовах інформатизації, глобалізації, інтеграції України до міжнародних європейських та євроатлантичних структур»), к.і.н., завідувач відділу українознавства у науково-освітньому просторі НДІУ Олена Газізова («Методологічні підходи до викладання курсу «Українознавство» в сучасному освітньому процесі»), а також вчитель історії та предмету «Захист України» Олексіївської ЗОШ І-ІІІ Краснокутської райради Харківської обл. Юрій Свистун («Українознавче дослідження учнівської молоді: методика підготовки, проведення та презентації (на прикладі роботи з утривалення історичної пам’яті щодо українського традиційного кобзарства)») та педагог-організатор-методист, вчитель українознавства вищої категорії гімназії №59 імені О.М.Бойченка м.Києва Людмила Грабовська («Українознавство – невід’ємна складова освітнього процесу гімназії (з досвіду роботи)»).

Після пленарного засідання в рамках секційних засідань часники та гості конференції торкалися у своїх доповідях таких напрямків як: українознавчі дослідження вітчизняних етнічних, державотворчих, націєтворчих і культуротворчих процесів; проблеми етнонаціональної ідентичності українського народу: соціально-історичний аспект і проекції майбутнього; українознавство в системі освіти і науки: проблеми і перспективи; вітчизняне і зарубіжне українознавство: наукові набутки й теоретико-методологічні новації; переосмислюючи українознавство: локально, реґіонально та транснаціонально.

По завершенні роботи секцій учасники підвели підсумки конференції й розробили та ухвалили Резолюцію щодо стану українознавства та гуманітарної освіти і науки в Україні зі зверненням до органів державної законодавчої та виконавчої влади та наукового співтовариства.


 
© Всі права захищені
test