1. Skip to Menu
  2. Skip to Content
  3. Skip to Footer>
Понеділок груд. 16

PDF Друк E-mail

Воркшоп з урбаністичної антропології для молодих учених «Зрозуміти місто: антропологія постсоціалістичних трансформацій»

Вже третій рік поспіль Рада молодих вчених НДІУ спільно з відділом соціокультурної антропології організовує воркшопи для молодих учених. Попередні два роки увага дослідників і дослідниць зосереджувалася на проблемах пограниччя та іншування. Цього ж року було вирішено зупинитися на міській проблематиці і постсоціалістичному контексті.

Так виник задум воркшопу з урбаністичної антропології «Зрозуміти місто: антропологія постсоціалістичних трансформацій», що його було реалізовано 3-4 жовтня у Києві. Захід об’єднав науковців, активістів та експертів з різних країн (України, Великої Британії, Німеччини, Польщі, Росії) та з різним академічним бекграундом (історичним, соціологічним, антропологічним, психологічним). 12 молодих учених протягом двох днів доповідали, дискутували та надихались різноплановими темами, об’єднаними у чотири тематичні панелі, присвячені праву на місто, індустріальній спадщині, пам’яті у міському просторі та культурному ландшафту постсоціалістичних міст.

Важливою метою воркшопу була присутність прикладної складової. Так, захід відкривався кейноут лекцією Михайла Алексєєвського «Прикладна урбаністична антропологія», а завершувався круглим столом «Антропологія в прикладних урбаністичних дослідженнях», який об’єднав експертів та учасників воркшопу задля обговорення того, яким чином дослідження можуть забезпечувати позитивний ефект для міських спільнот.

Протягом роботи семінару вдалося досягти розуміння того, що постсоціалістичні міста стикаються з дуже схожими викликами, пов’язаними з переосмисленням індустріальної спадщини та активними суспільними дискусіями щодо сприйняття власного минулого. До того ж відсутність чітких стратегій розвитку міст на фоні економічної та політичної нестабільності тільки поглиблює існуючі суперечності у баченні міського простору жителями, активістами, міською владою та бізнесом. Усі ці складні виклики неможливо вирішити простими рішеннями, однак це не означає, що в такій ситуації не існує простору для діалогу.

Учасники семінару дійшли згоди, що адміністративним та містобудівним рішенням повинні передувати ретельні дослідження. У цьому сенсі академічна антропологічна традиція розуміння локальних спільнот і їхнього бачення справедливості як ніколи на часі, адже саме інсайдерська перспектива може стати інструментом для подальшого зменшення соціальної напруги в містах в умовах їхньої постсоціалістичної трансформації.

У доповідях та дискусіях обговорювалися проблеми пам’яті в постсоціалістичних містах і способи подолання складного минулого. Жваве обговорення спровокувала панель, присвячена праву на місто і роздумам про те, хто має право надавати таке право. Окрім того, було обговорено різні аспекти індустріальної спадщини та культурного ландшафту постсоціалістичних міст. Низка доповідей стосувалася проблеми «своїх/чужих», яку було розглянуто на прикладі переселенців з тимчасово окупованих територій та низового активізму.

Важливою складовою воркшопу стали дискусії після панелей, адже можливість висловитися і задати питання провокувала появу нових тем для роздумів і пошук шляхів для вирішення озвучених проблем.

Тематика воркшопу, зосереджена довкола застосування урбаністичної антропології для вивчення постсоціалістичних міст, об’єднала представників різних дисциплін: соціологів, істориків, психологів, географів і власне антропологів. Крім фахових вчених, в роботі воркшопу також взяли участь активісти, що свідчить про зацікавлення антропологічною перспективою ширшого загалу.

У межах круглого столу «Антропологія в прикладних антропологічних дослідженнях» було обговорено питання, пов’язані з нинішнім станом проведення досліджень з метою подальшого використання у міському плануванні, розглянуто перспективи застосування антропологічного інструментарію в прикладних урбаністичних дослідженнях, звучали міркування про перспективи співпраці академічного і творчого осмислення міста, а також обговорювалися питання залучення місцевих спільнот до проведення досліджень та взаємодія з активістами.

Формат проведення семінару був відкритим, що сприяло вільному доступу всіх охочих до роботи заходу та участі в обговоренні піднятих питань.

 

Тіна Полек
старший науковий співробітник відділу соціокультурної антропології НДІУ


 
© Всі права захищені
test