1. Skip to Menu
  2. Skip to Content
  3. Skip to Footer>
Неділя жовт. 20

PDF Друк E-mail

«Вересневі студії» для вчителів українознавства

24 вересня 2019 р. для вчителів українознавства та методистів Голосіївського району м. Києва на базі школи І–ІІІ ступенів № 286 (на Теремках) відбувся науково-методичний семінар «Вересневі студії», який традиційно на початку навчального року вже декілька років поспіль організовують і проводять Управління освіти Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації та Районний науково-методичний центр, з якими Науково-дослідний інститут українознавства вже тривалий час плідно співпрацює.

Мета науково-методичного семінару – поширення наукових та науково-методичних знань з українознавства, вдосконалення форм і методів викладання курсу з українознавства, аналіз різних дидактичних концепцій та активізація науково-педагогічних досліджень задля підвищення педагогічної майстерності вчителів та методистів з українознавства.

Від Науково-дослідного інституту українознавства на заході виступила старша наукова працівниця відділу освітніх технологій та популяризації українознавства, кандидатка філософських наук Світлана Бойко. У своїй доповіді «Перезавантаження: новий підхід до викладання курсу з українознавства» вона зауважила, що на основі реалізації Концепції Нової української школи актуальним є перезавантаження з методичної точки зору багатьох предметів. Не становить винятку й курс за вибором «Українознавство». Спираючись на провідні напрями сучасних досліджень з українознавства, науковець звернула увагу на когнітивні особливості українознавчої комунікації, теоретичну основу якої досліджує Анатолій Ціпко, значення українознавства в гуманітарній політиці та національній безпеці України, яке розкриває у своїх працях Павло Гай-Нижник, безпекову стратегію України в контексті етнополітичних викликів анексованого Криму, яку висвітлює у своїх роботах Олена Газізова, визначення напрямків гуманітарної політики України щодо протидії російській інформаційно-політичній пропаганді, яке розкривають Тетяна Бойко, Валерій Іванець, особливості українського соборництва та регіональну ідентичність у соціокультурному просторі Донеччини, які досліджує Олександр Хоменко, та на інші теоретичні напрацювання співробітників Науково-дослідного інституту українознавства, з якими можна ознайомитися на сторінках наукового часопису «Українознавство» та інших фахових журналів.

Окремо С. Бойко звернула увагу на проведення Інститутом українознавства міжнародних конкурсів для вчителів, учнів та студентів, розробку навчальної програми з курсу українознавства для суботніх і недільних шкіл українського зарубіжжя «Я і Україна» для 1–11 класів (2019 р.) та розробку навчальної програми курсу за вибором «Українознавство» для 5–11 класів (2019 р.). У своїй доповіді вона також згадала про співпрацю НДІУ з іншими установами та інституціями.

Від Управління освіти Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації до вчителів українознавства і методистів звернувся заступник директора Районного науково-методичного центру Олексій Голуб, який привітав усіх присутніх з новим навчальним 2019/2020 роком та коротко висвітлив стан викладання курсу за вибором «Українознавство» у Голосіївському районі, вказавши на певні позитивні моменти та проблемні зони викладання.

Методистка з історії та українознавства, вчителька історії, інформатики та правознавства Тетяна Лавренчук у своєму виступі акцентувала увагу на значенні та ролі курсу за вибором «Українознавство» для майбутнього України. Як один із рецензентів нової програми з українознавства для 5–11 класів закладів освіти України Тетяна Семенівна висвітлила позитивні сторони зазначеного нового інноваційного продукту та звернула увагу на необхідності об’єднати зусилля вчителів з українознавства Голосіївського району з метою створення районної групи ідейних вчителів з українознавства для активної методичної, інформаційної та соціокультурної допомоги у підготовці до розробки змістової частини уроків з українознавства та організації екскурсійних маршрутів по Україні.

У своєму виступі методистка звернула увагу на проведення олімпіад та конкурсів з українознавства районного та міського рівнів, в яких беруть участь учні Голосіївського району м. Києва.

Загалом науково-методичний семінар відбувся з викладом нових особливостей українознавчої методології, яка передбачає наповнення українознавчим матеріалом не лише змісту курсу «Українознавство», а й більшості шкільних предметів базового компонента навчального плану.

Підсумовуючи роботу науково-методичного семінару, можна зробити висновок, що українознавча методологія передбачає собою структурування освітньої та виховної роботи на основі українознавчих цінностей, упровадження інноваційних педагогічних технологій та отримання інтегративних знань не лише про Україну, а й про світ взагалі.

 

Світлана БОЙКО, кандидатка філософських наук, старша наукова працівниця відділу освітніх технологій та популяризації українознавства Науково-дослідного інституту українознавства, завідувачка сектору організаційної культури та етики педагогічних працівників відділу інноваційної діяльності та дослідно-експериментальної роботи Державної наукової установи «Інститут модернізації змісту освіти»


 
© Всі права захищені
test