Відбувся ХІІ Міжнародний конкурс з українознавства для учнів 8-11 класів

Відбувся ХІІ Міжнародний конкурс з українознавства для учнів 8-11 класів

28–30 березня 2019 року в місті Києві на базі Науково-дослідного інституту українознавства відбувся ХІІ Міжнародний конкурс з українознавства для учнів 8–11 класів.

Основний день конкурсу – це захист учнями науково-дослідних робіт, що супроводжувався презентаціями та активним обговоренням.

Загалом у Конкурсі взяло участь 314 школярів. Найбільше робіт надійшло з Полтавської, Донецької, Івано-Франківської, Черкаської областей.

За результатами рецензування дослідних робіт школярів до ІІ етапу Конкурсу було запрошено 86 учнів із різних областей України, зокрема із Молдови та Туреччини, які презентували власні наукові розвідки з українознавства на заключному етапі заходу. Найчисельніше у ІІ етапі були представлені учнівські колективи Полтавської, Чернівецької, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Волинської областей.

Тематика наукових робіт виявила мовознавчі, літературознавчі, історичні дослідження учнів. Чимало робіт було присвячено вивченню історії рідного краю, діяльності тих людей, які сприяли розвитку, збереженню та згуртуванню мешканців свого краю, стали прикладом мужності та патріотизму. Окремою сферою досліджень є вивчення місцевих топонімів, ергонімів, фірмонімів, дослідження екологічних проблем, з’ясування особливостей регіональної кулінарії, традиційного господарювання та громадських способів взаємодії. Вагоме місце серед досліджень займають роботи присвячені аналізу творчості відомих письменників, художників, історичним подіям, через дослідження яких формується українська ідентичність школярів.

Різноманіттям тематики та високим ступенем власних досліджень вирізнялися доповіді учнів 8–х класів – наймолодших учасників конкурсу.

Завершеним дослідженням, яке заглиблює нас в історію особливостей господарської діяльності українців, вирізняється робота Ребенчук Христини, учениці Путильської гімназії Путильської районної ради Чернівецької області «Сплав лісу Черемошем – давнє гуцульське ремесло» (І місце у Конкурсі).

Становлення і удосконалення транспортних засобів на кожному етапі суспільного розвитку значною мірою визначаються природно-географічними факторами і рівнем розвитку продуктивних сил, а на певних його етапах – також традиційною структурою господарських занять населення. З другої половини ХІХ до початку ХХ ст. сплав став одним з головних способів доставлення деревини до споживачів.

Ребенчук Христина дослідила систему побудови мережі гідротехнічних споруд, які були зведені для здійснення сплаву лісу плотами, а також їх роль у зарегульованості стоку річок басейну річки Черемош. Головним помічником для унаочнення доповіді став дідусь, який змайстрував моделі тогочасних плотів.

Ґрунтовним краєзнавчо-туристичним проектом є дослідження учениці Черкаського колегіуму «Берегиня» Свистун Сніжани «Трахтемирів: історія та сучасність» (ІІ місце у Конкурсі).

У дослідженні Сніжіна доводить, що унікальність Трахтемирівського півострова очевидна. Особливу роль тут має поєднання історичної та природної характеристик місцевості, які за своїм статусом надають їй не лише національного, а й міжнародного значення. Але натомість захисту історико-культурних та природних пам’яток фактично немає, що справді загрожує їх існуванню. Тим часом об’єкт такого рівня міг би стати потужним туристичним, рекреаційним та науково-освітнім центром, значення і роль якого могли б стати суттєвим фактором розвитку всієї Центральної України.

Цікаве самостійне дослідження представила на конкурсі Михальчук Влада, учениця Піддубненської ЗОШ І–ІІІ ст. Великоновосілківської районної ради Донецької області «Особливості утримання сича хатнього та народні повір’я, пов’язані з ним».

Новизна роботи полягає в тому, що певної системи реабілітації пташеняти сича хатнього на сьогоднішній день не існує, зустрічаються поодинокі випадки вирощування пташеняти сича хатнього у неволі.

Отже, дана робота може стати у пригоді людям, які зіткнулися із проблемою реабілітації пташеняти сича хатнього вдома. Практичне значення роботи полягає в тому, що в процесі дослідження була відпрацьована система догляду за дорослою особиною, складений денний раціон харчування та утримання птаха.

Необхідність переосмислення нашого минулого, відновлення історичної пам’яті дасть змогу активізувати процес сприйняття історичної спадщини. В цьому контексті особливої уваги заслуговує дослідження Панас Анастасії, учениці Чернятинської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Городенківського району Івано-Франківської області «Січовий рух у Галичині на початку ХХ століття» (ІІІ місце у Конкурсі).

Наукова новизна одержаних результатів полягає у спробі наукового дослідження організаційних форм і практичної діяльності пожежно-гімнастичних товариств «Січ» у Галичині в 1900-1914 роках, в узагальненні опрацьованих відомостей про «Січі» Галичини, що сприятиме їх популяризації.

На основі мемуарів представників української діаспори сформульовано ряд важливих положень і висновків щодо діяльності «Січей» і їх місця в національному розвитку. На підставі залучення маловідомих документів, знайдених у музеях Городенківщини, запропоновано періодизацію січового руху в Галичині, а також географію його поширення.

Вивчення діяльності пожежно-гімнастичних товариств «Січ» додасть певного досвіду у створенні і діяльності громадських об’єднань, які сприятимуть зростанню патріотизму, пробудження національної гордості українців.

Глибоке літературно-краєзнавче дослідження рідного козацького краю представила Сєван Римма, учениця Кілійського закладу загальної середньої освіти І–ІІІ ступенів №3–ліцей Кілійської міської ради Одеської області) у роботі «Кілія козацької доби у творчості Валерія Виходцева».

Дослідниця зауважує, що природне бажання кожної людини сьогодні – знати своє родове коріння, історію села чи міста, де вона народилася і де пролягли її життєві шляхи. А Кілійщина – край, у якому кожен куточок овіяний тисячолітніми легендами й думами, оспіваний у художньому слові майстрами красного письменства.

У Кілії вагоме слово у літературному краєзнавстві сказав Валерій Виходцев. Поет відтворює живий і суцільний образ козацької доби, оживлює її у наших очах. Козацькі кургани у поезії подунайського поета – це символ козацької слави і волі, вони – містерія України! Вони всі круглі, а круг у скитській символіці означав вічність – це наче земляні печаті відвічних власників – автохтонів України».

Порівняльний аналіз весільних обрядів, записаних у різних місцевостях Волинського Полісся здійснила у своєму дослідженні «Волинське весілля: традиції та сучасність» Торунова Катерина, учениця Комунального закладу «Луцький навчально-виховний комплекс № 26 Луцької міської ради Волинської області (ІІІ місце у Конкурсі).

Перемогу в номінації «Дослідження історії рідного краю» отримала Колле Анна, учениця 8 класу Анадольського навчально-виховного комплексу Волноваської районної ради Донецької області.

Дослідниця акцентує увагу, що в українській історіографії існує погляд, що Донбас – зрусифікований регіон, населення якого більше тяжіє до Росії і не бажає опанувати українську мову. Значну роль в історії Донецького краю, особливо у становленні його промислового потенціалу, збереженні духовних традицій українців відіграли переселенці. Потужна мобілізація робочої сили із західного регіону УРСР мала на меті політичні мотиви: розпорошити місцеве населення, відвернути його частину, особливо молодь, від національно-патріотичних устремлінь, позбавити ряди УПА поповнення.

Переселенці досі згадують із вдячністю про людей, котрі надали їм притулок. Це Якомелова Варвара, Стуліко Фотінія, Микита Марія та багато інших грецьких сімей. Найголовнішою проблемою на нових землях оповідачі називають відсутність даху над головою. Місцева влада намагалася вирішити питання, підселивши переселенців до місцевих жителів, що спричинило немало труднощів. Самі переселенці дуже рідко називають себе переселенцями, частіше – «українцями, які жили у Львові та на Галичині». Вони до цього часу бережуть самобутні звичаї, обряди, привезені з рідного краю.

Враховуючи нові суспільно-політичні реалії в Україні після Революції гідності, обставини, пов’язані з російською агресією, все більшої актуальності набуває пошук та поширення фактів про героїчні вчинки українських військовослужбовців, бійців добровольчих батальйонів, здійснені у ході антитерористичної операції та ООС, які є значним внеском у зміцнення обороноздатності України.

Перемогу в номінації «Дослідження подій Революції Гідності та АТО» отримала Мажора Анна Юріївна, учениця 8 класу Лубенського районного центру дитячої та юнацької творчості Лубенської районної ради Полтавської області за дослідження «Дорога в безсмертя». В науковій роботі зібрано й проаналізовано матеріал про жителя села Тарандинці Павленка Романа, який як солдат 17 танкової бригади 40-го батальйону «Кривбас» був учасником боїв під містечком Дебальцеве, яке взимку 2015 року стало епіцентром однієї з основних військових подій російсько-української війни. Роман загинув героїчною смертю. На основі зібраних матеріалів було розроблено сценарій виховного заходу «Дорога в безсмертя», створено презентацію зі світлин «Він недожив, недокохав, недолюбив», присвячену пам’яті Павленка Романа.

Окресливши основні тематичні напрями робіт призерів ІІ етапу Конкурсу, вважаємо за необхідне відзначити загалом дуже високий рівень та актуальність тематики всіх робіт восьмикласників. У кожному захисті відчувалася особиста зацікавленість авторів предметом дослідження та перспектив практичного впровадження результатів учнівських досліджень.

Цікавим та пізнавальним був публічний захист науково-дослідних робіт учнями 9-х класів, адже абсолютна більшість учасників демонстрували глибокі знання з обраних ділянок українознавства, ерудованість, здатність брати участь у науковій дискусії.

Після обговорення члени журі перше місце присудили за результатами публічного захисту дослідження «Географія звукових ландшафтів міста Полтави» учню Полтавського обласного наукового ліцею-інтернату імені А.С. Макаренка Ростиславу Демченку. Юний дослідник вперше зробив на підставі аналізу рівня шумів зонування території Полтави, наніс це на карти міста та виділив різні проблемні території підвищеного шуму. Ці дані можуть бути використані під час розбудови обласного центру і плануванні його подальшого розвитку.

Вміння опрацьовувати значний масив джерел продемонструвала учениця ЗОШ с. Прилісне Маневицького району Волинської області Катерина Швець, яка зайняла друге місце. Для написання дослідження «Марія Цюприк у розвитку шкільної освіти на Волині у 30-50-х рр. ХХ ст. (на прикладі Маневиччини)» дев’ятикласниця здійснила пошук у чотирьох архівосховищах, а також провела опитування односельців. Цікавий і вибір предмету дослідження – життя польки Марії Цюприк, яка після врятування її родини українцями пообіцяла служити просвіті українського народу і дотримувалася обітниці все життя.

Значну роботу із аналізу карт проробила учениця ЗОШ І-ІІІ ступенів-дошкільний навчальний заклад-позашкільний навчальний заклад-гімназія Асканія-Нова (Херсонщина) Тетяна Мельник, яка також посіла друге місце. Для написання науково-дослідної роботи «Еволюція топоніму «Асканія-Нова» на географічних картах ХІХ-ХХ ст.» дев’ятикласниця проаналізувала низку карт, які були надруковані в Україні, Росії, Німеччині та інших країнах, дослідила етимологію походження та подання назви території в різних топографічних виданнях. Практичним виходом багаторічних досліджень гімназії є залучення учнів до екскурсійного обслуговування заповідника та збагачення інформації про його специфіку.

Треті місця вибороли дев’ятикласники – учень Корюківської ЗОШ № 4 (Чернігівщина) Максим Ігнатов, який описав у роботі «Видатний майстер Корюківщини Олександр Самойлович Корнієвський» життя свого земляка-народного майстра, кобзаря-віртуоза, творця сучасної концертної бандури. Учень на підставі вивчення родинних архівів дослідив непросте життя О. Корнієвського. Радянський режим визнав кобзу і бандуру «класово-ворожими» інструментами, а саме кобзарство почали викорінювати. Як наслідок, відомий бандурист зазнав також репресій, будучи звинуваченим у виготовленні крамольного національного інструменту.

Учениця Новогупалівського НВК Вільнянської райради Запорізької області Марина Ковальова у дослідженні «С берегов Днепра» Я. П. Новицького – наукове інформаційне джерело історії села Новогупалівка (до 200-літнього ювілею)» провела цікаве краєзнавче дослідження свого села крізь призму спадщини земляка – історика, археолога, фольклориста, етнографа, дослідника спадщини запорізького козацтва Я. П. Новицького. Учениця відзначила тяглість традицій села від минулого до сучасного, аналізуючи місцеві топоніми, гідроніми, версії щодо походження села.

Однією з переможців Конкурсу стала учениця ліцею «Білоцерківський колегіум» Білоцерківської міської ради Київської області Анастасія Ковальчук з роботою «Семантика літературно-художнього образу гарячих напоїв у серії книг «Теплі історії» видавництва «Брайт Стар Паблішинг»). Дослідницю зацікавила тематика мікро історій в сучасній українській літературі. Вона проаналізувала 7 книг про культуру споживання гарячих напоїв крізь призму дослідження сучасного міського побуту, спроектувала літературно-культурологічний огляд історії українського повсякдення.

Захист науково-дослідних робіт учнями 10 класу засвідчив детальне опрацювання молодими науковцями українознавчих тем.

І місце в 10-му класі посіла Фоменко Альона Віталіївна з Полтавського обласного наукового ліцею-інтернату імені А. С. Макаренка) з темою «Олесь Гончар і Джером Селінджер: жанрові константи і стильові модифікації новели ХХ століття», при розкритті якої виявила глибоку обізнаність у стилістиці та жанровості української та американської літератури, їхні відмінності та особливості й яскраво продемонструвала це на прикладі новел О.Гончара і Д.Селінджера. Під час захисту роботи показала здатність самостійно мислити й аналізувати та висловлювати оригінальні спостереження.

Не менш цікавим був виступ номінанта другого місця – Обломей Іванни Миколаївни з Новгород-Сіверської державної гімназії імені К. Д. Ушинського Чернігівської області з темою «Побутування паремій на позначення вірувань у Новгород-Сіверському районі Чернігівської області». Дане дослідження підготовлене на основі записаних учнями текстів повір’їв, прикмет, забобонів під час фольклористичних розвідок у Новгород-сіверських селах. Учениця продемонструвала глибокі знання та вміння порівняльного аналізу та класифікації діалектної лексики. ІІ місце також посіла Юсковець Ірина Михайлівна з Сарненського районного ліцею «Лідер» Рівненської області з роботою «Стильові та композиційні особливості іконостасів храмів Сарненщини ІІ пол. ХІХ – ХХ ст.», в якій показала широкий спектр знань щодо стильових та композиційних особливостей іконостасів Сарненщини, в тому числі в порівняльному аналізі різних часів і регіонів.

Під час презентації роботи Крес Наталії Олегівни, учениці 10 класу Корюківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 1 Чернігівської області «Особливості говірки міста Корюківки Чернігівської області», представлено особливості місцевого діалекту та його лінгвічно-історичні коріння, обґрунтовано доведено на необхідності збереження усіх українських діалектів, що збагачують нашу мову.

Цікавим для обговорення стала робота Васільєвої Юлії Федорівни з Джурівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Снятинського району Івано-Франківської області на тему «Мікротопонімічна спадщина рідного краю та проблеми її збереження». Учениця вказала на актуальність збереження і вивчення мікротопонімики Прикарпаття та її етно-історичне значення для сучасної України. Також Хітайлова Катерина Євгенівна з Енергодарської малої академії наук учнівської молоді ЕМР Запорізької області хвилиною пам’яті та висвітленням бойового шляху українських воїнів розпочала свій виступ «Мешканці м. Енергодара та Кам’янсько-Дніпровського району, загиблі в зоні АТО у 2014–2017 рр.». Учениця засвідчила, що матеріали та свідчення очевидців російсько-української війни підтверджують свідому позицію захисту своєї Батьківщини різних за віком, освітою, соціальним статусом українських воїнів.

Серед учнів 11 класу, за рішенням Журі, найбільш яскравими, неординарними й потужними були захисти Білостоцької Стефанії В’ячеславівни з Бучанської Української гімназії (науково-дослідна робота «Українська газотранспортна система (ГТС): сучасні геополітичні виклики та енергетична політика через призму національних інтересів України»), І місце; Рудик Вікторії Мирославівни з Івано-Франківського академічного ліцею-інтернату Івано-Франківської обласної ради (науково-дослідна робота «Феномен «соціального сирітства» в контексті трудової міграції»), ІІ місце; Корендій Яни Андріївни з гімназії імені В.П. Фількова Лугинської селищної ради Лугинського району Житомирської області (науково-дослідна робота «Соціокультурний феномен читання у світобаченні українського підлітка (на прикладі прочитання сучасної прози: повістей «Крута компанія» Наді Білої та «Знає тільки Мару» Олени Рижко, роману «Сканери» Роберта М. Зоннтаґа).

Вразили своєю науковою ерудицією Лешак Ангеліна Романівна з Івано-Франківського міського Центру патріотичного виховання учнівської молоді імені Степана Бандери (науково-дослідна робота «Спілка української молоді Галичини: створення та діяльність»), та Чебенєєва Аліна Геннадіївна з Бердянської спеціалізованої школи І–ІІІ ступенів № 16 з поглибленим вивченням іноземних мов Бердянської міської ради Запорізької області (науково-дослідна робота «Афористичність та сентенційність як домінанти поетичного мислення у творах Ліни Костенко (за збіркою «Триста поезій»). Драч Антон Олексійович з Полтавського обласного наукового ліцею-інтернату імені А. С. Макаренка (науково-дослідна робота «Використання гідропотенціалу Псла та Ворскли для розвитку малої гідроенергетики Полтавської області»), ІІІ місце.

По-своєму особливими і виразними були захисти науково-дослідних робіт Рой Поліни Володимирівни з Білоцерківської ЗОШ І–ІІІ ст. № 6 Білоцерківської міської ради Київської області (перемога в номінації «Дослідження процесів посилення становища української мови в сучасному інформаційному просторі України», науково-дослідна робота «Лексико-семантична інтерференція в інформаційно-розважальному просторі українського телебачення») та Гринецької Анастасії Олександрівни з Рівненської загальноосвітньої школи І–ІІІ ступенів № 8 (перемога в номінації «З розгляду суспільних процесів сучасної України», науково-дослідна робота «Феномен українського капеланства та його роль у формуванні морального обличчя українського воїна»).

Захисти інших учасників були також на достойному рівні, проте їм бракувало декілька балів, щоб стати переможцями ІІ етапу Конкурсу. Але варто відмітити їх старання та зусилля у розкритті доволі складних тем дослідження, як от, наприклад, «Луцькі сестри-терезіанки у поширенні християнства на Волині» (Біланчук Богдана Русланівна, Волинська обл.), «Нонконформізм як феномен пленерного живопису Віктора Зарецького» (Буднік Анна Віталіївна, Харківська обл.), «Література української діаспори. Пошуки власного «я» в романі І. Андієвської «Геростроти» (Власенко Діана Романівна, Київська обл.), «Патріотичне виховання у світогляді Г. Г. Ващенка» (Ємець Єлизавета Костянтинівна, Харківська обл.), «Громадсько-політична діяльність Богдана Ребрика» (Павлюк Наталія Василівна, Івано-Франківська обл.) та інші.

Окрему увагу зосередили на собі роботи наших зарубіжних учасників, а саме: «Видатні українські особистості в історії міста Бендери» (Делієргієв Родіон Олегович, Молдова, Бендери), перемога в номінації «Глибоке знання культурної спадщини українців»; «Українська еміграція після розпаду СРСР: соціокультурний вимір» (Злобін Кирило Геннадійович, Туреччина, Стамбул), перемога в номінації «Популяризація українознавства за межами України»; «The evolution of Ukrainian mind set during immigration», (Ліу Айбіке, Туреччина, Стамбул), перемога в номінації «За ґрунтовне дослідження української діаспори».

По скайпу вдалося зв’язатися лише з представниками з Молдови, які з самого ранку були вже налаштовані на роботу й чекали на зв'язок з членами комісії та учасниками Конкурсу, за що висловлюємо їм сердечну вдячність і шану.

І місце серед зарубіжних учасників зайняла Туман Анастасія Олексіївна, учениця 8 класу Муніципального освітнього закладу «Бендерська загальноосвітня гімназія № 3 ім. І. П. Котляревського» Придністровського регіону Республіки Молдова (науково-дослідна робота «Рослини в українських народних обрядах»).

29 березня 2019 року в актовій залі НДІУ відбулось урочисте нагородження переможців Конкурсу. Голова журі Конкурсу, виконуючий обов’язки директора – заступник директора НДІУ Віталій Терлецький привітав переможців ХІІ Міжнародного конкурсу з українознавства та побажав їм нових творчих злетів, цікавих досліджень та нових перемог. Школярі були нагороджені цінними призами, серед яких техніка, книжки, сумки, статуетки з погруддям Тараса Шевченка тощо.

Призові місця дістали 24 учні, найбільше переможців виявилось з Івано-Франківської, Полтавської, Чернігівської, Чернівецької, Запорізької, Донецької, Київської, Одеської областей. 8 школярів отримали високі оцінки у номінації «За кращу науково-дослідну роботу». 4 учасники з-за кордону були відзначені у номінаціях «Популяризація українознавства за межами України», «Глибоке знання культурної спадщини українців», «Краща науково-дослідна робота серед закордонних українських освітніх закладів».

Слід зазначити, що рівень науково-дослідних робіт з кожним роком все більше зростає, отже боротьба за призові місця є нелегкою, а популярність Конкурсу доволі висока. Серед старшокласників є чимало тих, хто не вперше бере участь у Конкурсі та виборює перемогу. Конкурс засвідчив, що молодь активна та зацікавлена у власному пошуку правдивості подій минулого, проблем сучасності та перспектив майбутнього. Сподіваємось на нові відкриття та нові зустрічі з педагогами та учнями у наступному році!

Підсумовуючи результати захисту науково-дослідних робі учнями під час ХІІ Міжнародного конкурсу з українознавства для учнів 8–11 класів, члени комісії також зауважили високий рівень етики наукового спілкування, учасники захисту на досить фаховому рівні давали відповіді на запитання, що підтверджували глибину і рівень самостійності наукового пошуку. Приємно, що під час захисту склалася атмосфера не змагальності за призове місце, а пошуку наукової новизни, розширення власного інтелектуального простору, доброзичливості, бажанням допомогти один одному, взаємопідтримки. Враховуючи зовсім невеликий розрив між призерами, адже розбіжності в балах складали соті відсотка, справедливим буде твердження, що всі учасники Конкурсу, які були запрошені до м. Києва, достойно захистили свої роботи і стали переможцями в галузі українознавчих досліджень. Адже лише через глибоке пізнання молоддю українського світу лежить шлях до формування дієвого патріотизму та виховання майбутньої національної еліти України.