1. Skip to Menu
  2. Skip to Content
  3. Skip to Footer>
Четвер лист. 15

З українознавством – до «Джури»

PDF Друк E-mail

З українознавством – до «Джури»

Всеукраїнська дитячо-юнацька військово-патріотична гра «Сокіл» («Джура») – то в сучасній Україні один з найцікавіших і найбільш дієвих прикладів формування патріотичної та громадянської свідомості шкільної молоді, утвердження в її світ оглядовому виборі ціннісних установок, опертих на традиційний християнський світогляд і на високу етику героїчної боротьби українців за волю рідної землі. А водночас – це і ціла історія, хвилююча, креативна, інтелектуально наснажена, адже за десятиріччя свого існування гра «Джура» пройшла шлях від локального явища до справді всеукраїнського феномену, бо на сьогодні в її відбіркових змаганнях беруть участь школярі практично з усіх українських регіонів. Глибокі знання у царині української історії та культури, вольові та лідерські якості, прагнення перемагати, добру спортивну підготовка мали продемонструвати кращі з кращих її учасників, аби отримати право взяти участь у її фінальному етапі, який влітку цього року відбувся поблизу Переяслава – одного із сакральних центрів української землі, міста, де Шевченко написав свій «заповіт». Саме в мальовничих околицях Переяслава розгорнув свою роботу військово-патріотичний та оздоровчо-спортивний табір «Наддніпрянська Січ». Науково-дослідний інститут українознавства, зрозуміло, не міг залишити цю подію поза своєю увагою…

8 липня у «джур» був особливий день – Шевченківський. Була поїздка до Канева, огляд експозиції Музею Тараса Шевченка, хвилююча зустріч із Тарасовою горою. Були запитання, було відкриття нового, досі незнаного, адже Кобзаревий світ такий же безмежний, як і Україна. Фінальним завершенням цього дня, позначеного клейнодом нашого національно пророка, стала «гутірка» з елементами дискусії та вільного обговорення на тему «Гайдамаки» Шевченка в актуальному просторі сучасності», яку модерував науковий співробітник НДІУ О. Хоменко. Спілкування засвідчило те справді живе зацікавлення, з яким сучасна молодь підходить і до постаті Тараса Шевченка, і до його творів, кожен з яких нетлінним скарбом художнього слова засвідчує ту етичну висоту, до якої прагне піднестися кожен українець.

Наступний день проходив таборі під знаком відзначення сторіччя Української революції 1917–1921 рр. Науковий співробітник НДІУ С. Губський, докладно ознайомивши «Джур» із причинами революційного зриву та перебігом тих епохальних історичних подій, які ми тепер називаємо Першими визвольними змаганнями, у своїй лекції особливу увагу приділив особливій актуальності цієї теми саме в наші дні, коли Україна знову шукає відповіді на ті запитання, які постали перед нею сто років тому. С. Губський також забезпечив фаховий супровід-коментар огляду підготовленої Українським інститутом національної пам’яті виставки «Сто років боротьби», детально зупинившись на періодизації подій Української національної революції (1917–1921), становленні та функціонуванні українських органів влади, на творенні українського війська, дипломатичних здобутках і прорахунках нашої дипломатій, піднесенні національної культури в короткотривалий період української Незалежності.

Зустрічі були змістовними і корисними, ще раз засвідчивши, настільки багато чого українознавці можуть розказати «джурам», і наскільки багато чому можуть повчитися у «джур».

Відділ філології НДІУ


 
© Всі права захищені
test