1. Skip to Menu
  2. Skip to Content
  3. Skip to Footer>
Четвер лист. 15

PDF Друк E-mail

Екскурсія для учасників ХІ Міжнародного конкурсу з українознавства

31 березня 2018 р. для учасників ХІ Міжнародного конкурсу з українознавства для учнів 8–11 класів загальноосвітніх навчальних закладів відбулася пішохідна екскурсія на тему «Київ – етнокультурний та державно-політичний центр українців (кінець ІХ – початок ХХІ ст.). Екскурсію розробив та провів н.с. відділу української етнології НДІУ О. Чирков Упродовж понад 4 годин екскурсанти подолали близько 10 км київських вулиць, площ, бульварів, парків, тунелів (з них близько половини пішою ходою), побачили кілька десятків пам’яток історії, культури, архітектури, природи, а також будівлі сучасних закладів освіти, науки, культури, органів місцевої та найвищої державної влади. Від будівлі НДІУ (вул. Ісаакяна, б. №18) екскурсійна група, що складалася з 77 осіб, пройшла до Лук’янівської площі, оглядаючи прикметні місця Шулявки та Лук’янівки. Звідти українознавці приїхали метрополітеном на станцію «Золоті ворота», яка, на думку міжнародної групи експертів, є однією з найкрасивіших. Оглянувши її, екскурсанти рушили до станції метрополітену «Арсенальна» (найглибшої у Києві). Далі рухалися пішки центром столиці, до Національного музею історії України.

У різні періоди української минувшини значення Києва в історичному процесі на теренах Європи відрізнялося. Але від часу появи (у середині І тисячоліття н.е.) до сьогодні Київ був непересічним поселенням у політичній історії українців, а також у формуванні українського етносу та перетворенні його на сучасну націю. Екскурсанти заслухали стислу інформацію про основні райони та про центральну частину давнього, середньовічного та сучасного Києва, про місця розташування головних (у різні пероіоди) вулиць та площ міста, палаців великих київських князів, будівель магістрату, міської думи, міської ради народних депутатів тощо.

У ІХ–Х ст. Київ, який був великим ремісничим, торговельним, військово-політичним центром на теренах басейну Дніпра, став столицею централізованої феодальної християнської держави «Русь» («Руська земля»). Місто стало головним політичним та культурним центром не лише для регіону Середнього Подніпров’я, але й для всіх земель східної половини Європи, заселеної тогочасними слов’янами, а також балтськими, фінно-угорськими та тюркськими племенами. Це зумовило процес поширення київських зразків матеріальної та духовної культури на всю територію молодої держави, політичну та мовно-культурну інтеграцію її населення (яка, щоправда, мала різну інтенсивність у різних регіонах). У ХІІІ–ХV ст. вплив Києва на політичне та культурне життя русинів-українців обмежувався переважно Середнім Подніпров’ям. Але в історії православ’я значення Києва виходило далеко за межі цього регіону. Від кінця ХІІІ ст. українські міста почали отримувати привілеї на магдебурзьке право. Кияни стали жити за магдебурзьким правом наприкінці ХV ст., коли центральна частина міста була в районі сучасної Контрактової площі. У часи Козаччини та в пізніші століття Київ відігравав важливу роль у національно-визвольній боротьбі українців. Серед перших організацій, що наближали незалежність України, Кирило-Мефодіївське товариство (ХІХ ст.). У ХХ ст. Київ відігравав провідну роль у державотворчих процесах, формуванні та розвитку української нації, став офіційно столицею України.

Екскурсанти побували у місцях, де відбувалися важливі історичні події, зокрема на Старокиївській горі, Михайлівській площі, майдані Незалежності, вул. Хрещатик, біля будівель Адміністрації Президента України, Кабінету Міністрів України, Верховної Ради України, Міністерства зовнішніх справ України. Багато учасників Конкурсу з українознавства мріяли відвідати вулиці, де відбувалися події Революції гідності, місця загибелі її учасників. Маршрут екскурсії проліг по вулицях і площах, де відбувалися протести та зіткнення, зокрема алеєю Героїв Небесної Сотні. Серед побачених екскурсантами об’єктів є такі: стадіон «Старт», Лук’янівська в’язниця (сьогодні слідчий ізолятор), Будинок з химерами, готель «Україна», Міжнародний центр культури та мистецтв (відомий з часів СРСР як Жовтневий палац), Національна музична академія ім. П.І. Чайковського (київська консерваторія), монумент Назалежності, Будинок профспілок України, Софійський собор, Михайлівський Золотоверхий собор, Андріївська церква, фундамент Десятинної церкви, Меморіальний будинок-музей Тараса Шевченка, Печерські ворота, Старокиївська експедиція Інституту археології НАН України. Екскурсанти оглянули пам’ятники Богдану Хмельницькому (1888 р.), княгині Ользі, святому апостолу Андрію Первозваному та просвітителям Кирилу і Мефодію, робітникам заводу «Арсенал» (1923 р.), легендарним засновникам міста Києва (Кию, Щеку, Хориву та сестрі їхній Либеді), козаку Мамаю та інші.

На завершення переможці ХІ Конкурсу з українознавства та їхні наукові керівники оглянули експозиції Національного музею історії України. Безкоштовну оглядову екскурсію провели екскурсоводи Оксана Рябінчук та Олена Кохан.

Звертаємо увагу і на позитивні відгуки від переможців Конкурсу щодо оригінальної можливості скористатися музейною поштовою скринькою та відправити своїм друзям, рідним і директорам шкіл листівки з експонатами музею.

Від всіх учнів та їхніх керівників висловлюємо вдячність також за подарунок від НМІУ – поштівки з тризубом для учнів та національні прапорці для їх супроводжуючих.

Сподіваємось на співпрацю і в подальшій роботі з метою залучення учнівської молоді до пізнання України через науково-дослідну діяльність.

Під час екскурсії українознавці робили фотографії, частину з яких можна побачити на веб-сайті НДІУ.

 

О.Чирков, н.с. відділу української етнології НДІУ


 
© Всі права захищені
test