1. Skip to Menu
  2. Skip to Content
  3. Skip to Footer>
Вівторок трав. 22

ХІ Міжнародний конкурс з українознавства для учнів 8–11 класів (2-й день)

PDF Друк E-mail

ХІ Міжнародний конкурс з українознавства для учнів 8–11 класів (2-й день)

29–31 березня 2018 року відбувся ХI Міжнародний конкурс з українознавства для учнів 8–11 класів.

У І (заочному) етапі Конкурсу з українознавства у 2018 р. взяли участь 264 школярі з 24 областей України, м. Києва, Іспанії, Польщі, Греції та Бельгії. Найбільше робіт надійшло з Донецької, Івано-Франківської, Одеської, Полтавської, Чернігівської областей. На заключний етап Конкурсу було запрошено 108 учнів, чиї роботи набрали найбільшу кількість балів за рецензуванням учнівських конкурсних робіт та підсумками роботи комісії з відбору претендентів до ІІ (очного) етапу Конкурсу. Серед переможців лідерами стали учні Чернівецької, Донецької, Івано-Франківської, Львівської, Полтавської, Чернігівської областей.

Окремо для конкурсантів проводилось додаткове випробування: учні виконували тестові завдання з українознавства. У результаті виконання цього завдання призові місця отримали 44 учні.

Тематика учнівських робіт характеризувалася багатоманітністю. Юних дослідників цікавлять питання відродження духовної спадщини українців, особливості діяльності українського волонтерського руху протягом 2014–2017 років, участь членів родини конкурсантів у дисидентському русі, боротьба за збереження української ідентичності у контексті міжкультурних відносин між Україною та іншими сучасними державами, історія та географія подієвого туризму в Україні, сучасна підліткова література як відображення українського світобачення, соціолінгвістичний аналіз мовної ситуації на сході України протягом ХХ – початку ХХІ століття, особливості культурно-мистецького буття українців та розповсюдження сучасних молодіжних субкультур, збереження та популяризація регіональних традицій тощо.

Учасники Конкурсу гідно представили свої наукові проекти, що супроводжувалися вміло й естетично підготовленими презентаціями, а подекуди ілюструючи різні аспекти досліджень короткими відеозаписами чи предметами, які використовувались під час роботи над темою.

У науково-дослідних роботах восьмикласників чітко простежується особлива зацікавленість місцевою історією та сучасним українським фольклором.

Беззаперечним лідером за кількістю набраних балів стала робота Д. Салюк з Волині («Писанки» Костя Шишка: особливості поетики). Це дослідження – спроба відновити несправедливо забуте ім’я поета і художника драматичної долі з когорти шістдесятників. Проведений авторкою аналіз формальної складової поетики збірки «Писанки» переконує нас у тому, що попри глибину і філософічність змісту творів Костя Шишка поет дбав і про оригінальність форми. Поетичний світ рідного краю представили Я. Вакал та Я. Кузенко. Значну увагу привернули роботи, присвячені долі українських кобзарів, О. Кір’яна та В. Лісняк. Вдало доповнили інформацію про збереження духовного світу різних регіонів виступи М. Марус, О. Можарівського та К. Швець.

Значний інтерес викликала доповідь М. Білостегнюка про народне ремесло його села – рогозоплетіння. Зацікавленим членам комісії доповідач провів майстер-клас. А. Струнь науково обґрунтувала символіку води, а Д. Чавс описав світ писанок у народних обрядах та звичаях українського народу. Д. Скакун продемонструвала в своєму дослідженні трансформацію Хотинської фортеці з оборонної споруди в туристичний об’єкт та довела, що незважаючи на те, що Хотинська фортеця в різні періоди належала полякам, туркам, австрійцям та іншим народам, вона все одно зберегла свою самобутність та оригінальність крізь віки.

Захист дослідницьких проектів учнів дев’ятого класу пройшов на високому рівні. Кожна доповідь викликала жваве обговорення конкурсантами. Приємно відзначити високий рівень дискусії учасників Конкурсу, адже діти демонстрували щиру зацікавленість темою дослідження колеги.

На особливу увагу заслуговують мовознавчі роботи учнів дев’ятикласників. Конкурсантка Т. Гриньків дослідила функціонально-семантичні особливості тропів та стилістичних фігур у прозових творах В. Даниленка. А робота І. Логовічова була присвячена зіставленню слів-символів у творах Г. Сковороди.

Приємно відзначити, що багато конкурсантів приділили увагу вивченню історії та культури рідного краю. Їхні дослідження часто ґрунтувались на унікальних місцевих джерелах. Це насамперед роботи В. Дригинич «Дерев’яна сакральна архітектура мого краю», І. Кузенко «Замішанина. Урок історії для політиків і не тільки», А. Лазоришин «Калуські союзянки».

Актуальними для обговорення стали роботи, присвячені етнонаціональним відносинам в Україні, Н. Мохамеда «Буджак – етнічне намисто України» та Н. Джавлах «Греки Приазов’я», О.Шмиглик «Боротьба за збереження української ідентичності у контексті українсько-польських відносин першої чверті ХХ ст.».

Активними в цьогорічному Конкурсі з українознавства стали учні десятих класів.

Неодмінний закон будь-якого змагання (хоч би воно було й інтелектуальним) полягає в тому, що з-поміж усіх учасників мають бути визначені лідери. Цього року ними стали М. Гаврилюк, А. Драч, В. Марискевич, Н. Павлюк, Є. Поляк, Ю. Прокопенко, А. Резніченко, О. Савицька, Л. Савченко, А. Сухомлин, Є. Цапліна, С. Білостоцька, О. Приходько, Ш. Рамазанова, С. Цюпин.

Перше місце посіла Я. Корендій, учениця гімназії імені В. П. Фількова Лугинської селищної ради.

Роботи переможців Конкурсу охопили широкий спектр проблем української минувщини та сучасності, духовного буття українців та їх культурної спадщини.

Зокрема, С. Білостоцька проаналізувала державотворчу діяльність двох видатних політиків Карла-Густава Маннергейма та Павла Скоропадського. Авторка дійшла висновку що попри неоднозначну оцінку їх діяльності, обидва діячі назавжди увійшли в історію своїх країн. Зокрема, К.-Г. Маннергейм своєю діяльністю заклав міцну державницьку базу, яка до сьогодні дає можливість маленькій Фінляндії «впевнено посідати місце серед найзаможніших європейських країн». А заслугою П. Скоропадського є те, що йому вдалося протягом свого надзвичайно короткого правління створити в Україні «перший міцний острівець … серед моря анархії на всьому величезному просторі Росії [враженої революцією колишньої Російської імперії]».

Л. Савченко назвала свою роботу «Кривавий урок історії» і присвятила її 75-річчю замовчуваної, а тому маловідомої події, т. зв. «корюківської трагедії». Вона підкреслила, що українське с. Корюківка стало «найбільшим за чисельністю знищених [цивільних жителів] населеним пунктом часів Другої світової війни». Однак попри це його історія не лише маловивчена науковцями, але й практично невідома широкій громадськості, на відміну від аналогічних трагедій у французькому селищі Орадур-сюр-Глан, чеській Лідиці та білоруській Хатині.

О. Приходько присвятила роботу прадавнім світоглядним уявленням сіверян у текстах неказкової прози. Неабиякою перевагою цього дослідження є те, що одним із його джерел став етнографічний матеріал, зібраний під час інтерв’ю зі старими жителями Новгород-Сіверщини.

Дуже оригінальну і цікаву роботу написала Ш. Рамазанова якій вдалося зацікавити аудиторію та членів журі розповіддю про громадський рух кримськотатарських жінок та основні етапи боротьби мусульманських жінок за емансипацію. Лейтмотивом її роботи стали слова Номана Челебіджіхана, у яких було підкреслено нерозривний зв’язок між наявністю суспільно активного жіноцтва та успішністю тієї країни, долею якої вони опікуються.

Літературознавчу роботу написала переможниця Конкурсу Я. Корендій, яка дослідила феномен сучасної підліткової літератури та зробила вдалу спробу провести компаративний аналіз повісті Наді Білої «Крута компанія» та роману Джона Ґріна «Досить Катрін», розглядаючі ці твори як своєрідну квінтесенцію кращих зразків зарубіжної та української літератури для молоді. У короткій дискусії, яка розгорнулася під час обговорення цього дослідження, авторка розповіла, що головним її захопленням є читання, і порадила всім учасникам Конкурсу частіше брати до рук книжку. Таку ж пораду можемо дати і ми. Шановні учні! Пам’ятайте безсмертний вислів Рене Декарта: «Читання гарних книг – це розмова з кращими людьми минулих [і сучасних!] часів, до того ж така розмова, під час якої вони повідомляють Вам лише найкращі свої думки».

Захист науково-дослідних робіт одинадцятикласниками – це, без перебільшення, вершина у роботі щорічного учнівського наукового форуму.

Оперативне поле тематичних зацікавлень цьогорічніх одинадцятикласників дає змогу виділити характеристичний «зріз» свідомості сучасної молоді, яка за кілька років визначатиме як світоглядно-культурну, так і політичну перспективу України. Вочевидь, найбільш пекуча серед окреслених проблем – проблематика російської агресії та війни, у стані якої впродовж чотирьох років перебуває Україна (характеристичні під цим оглядом роботи Д. Воздіган «Особливості інтернет-журналістики на історичну тематику в умовах війни з РФ (на матеріалі інтернет-видання «Історична правда») та В. Дереваль «Сучасне волонтерство – ядро сучасного українотворення». Безпосередньо із цією тематикою поєднується проблематика визвольної боротьби українства (у варіативній поліфонії її історико-конкретних інтенцій: персоналістичній, подієвій, фактологічній (Д. Діхтярик і А.Редько «Іван Климів та Василь Івахів – організатори антинацистського підпілля ОУН та збройного опору УПА проти гітлерівців: паралельні життєписи» та Д. Романюта: «Життя, віддане Україні. Сметанко Микола Дмитрович – лубенець, патріот, інтелектуал, будівельник». Семіотичний концепт сьогочасного «тут-і-тепер перебуваня» українства проявляється у вимірах національного буття: мовного аспекту, релігії, письменства, культурологічної перспективи українського етносу, українознавчої специфіки історико-культурного буття діаспори, екологічної проблематики (серед іншого «розриває шаблон» українства як екзальтованої гуманітаристики оперта на математичний контент-аналіз студія школяра з Херсонщини Д. Глушкова «Оцінка екологічного стану штучної екосистеми»).

Традиційно міцною окреслилась для учасників Конкурсу тематика традиційної української звичаєвості, того нашого народного «ладування», яке так вражало і вражає всіх, хто вперше стикається з Українським Світом. Цьогоріч роботи відзначалися особливою інтенсивністю поєднання аналітичної дискурсивності та щирої емоційності, характерні під цим оглядом дослідження М. Громовик «Дитячий фольклор села Водяне Кам’янсько-Дністровського району Запорізької області» та О. Горбач «Традиційне значення образу маку: ретроспектива від минулого до сьогодення». Проте за всього тематичного багатоманіття повсякчас лишалося те єдине, що безпомильно дозволяло об’єднати роботи цьогорічних конкурсантів у спільну цілокупність. Ім’я цій єдності – Україна.

Урочисте закриття Конкурсу: вручення дипломів, сертифікатів відбулося в актовій залі Інституту українознавства.

Дані про переможців ХI Міжнародного конкурсу з українознавства для учнів 8–11 класів можна знайти за посиланням:

http://ndiu.org.ua/index.php/component/content/article/102-2009-08-31-13-55-49/1302-2010-03-11-13-09-11


 
© Всі права захищені
test