1. Skip to Menu
  2. Skip to Content
  3. Skip to Footer>
Вівторок трав. 22

До 100-річчя затвердження державного герба науковці провели в Києві круглий стіл «Тризуб – державний символ України: від княжих часів до сьогодення»

PDF Друк E-mail

До 100-річчя затвердження державного герба науковці провели в Києві круглий стіл «Тризуб – державний символ України: від княжих часів до сьогодення»

22 лютого 2018 року в НДІ українознавства в Києві науковці з різних регіонів країни за підтримки Київської міської державної адміністрації провели круглий стіл «Тризуб – державний символ України: від княжих часів до сьогодення». Захід приурочено до столітнього ювілею затвердження владою УНР знака Київської держави часів князя Володимира державним гербом – 25 лютого 1918 року Мала Рада на пропозицію Генерального Секретаріату ухвалила закон з цього приводу.

Організатори круглого столу: Науково-дослідний інститут українознавства МОН України, Український інститут національної пам‘яті, Київський національний університет імені Тараса Шевченка. У заході взяли участь науковці, журналісти, представники громадськості з Києва, Львова, Сімферополя, Запоріжжя та Броварів.

Директор НДІУ Богдан Галайко у вітальному слові відзначив, що, попри поразку Української революції 1917–1921 рр., в той період був накопичений цінний історичний досвід. Зокрема, тоді були висунуті ідеї та символи, які є до сьогодні актуальними та важливими для українського суспільства і держави. Одним із них є державний герб України.

Учасників круглого столу також привітали заступник голови Українського інституту національної пам‘яті Володимир Тиліщак та заступник декана історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка Тарас Пшеничний.

Про затвердження української державної символіки у 1991–1992 рр. доповів доктор історичних наук, професор, безпосередній учасник подій щодо запровадження державного герба незалежної України, депутат першого скликання Верховної Ради України Арсен Зінченко. Він, зокрема, представив унікальну інформацію про події в українському парламенті із щоденника поч. 1990-х років.

Доктор історичних наук, завідувач відділу історичних студій НДІУ П. Гай-Нижник розкрив невідомі та маловідомі подробиці утвердження тризуба в офіційній символіці УНР доби Центральної Ради та Української Держави (1917–1918 рр.), зокрема, розповів про консультації восени 1917 року генерального писаря Павла Христюка з відомим музейником Миколою Біляшівським щодо використання тризуба для завірення документів Генерального Секретаріату.

Про відображення положень про герб у конституційних проектах часів УНР розповів завідувач кафедри новітньої історії України Національного університету імені Тараса Шевченка Андрій Пижик. За його інформацією із понад десяти таких документів лише у двох закріплювався статус тризуба.

Кандидат історичних наук, член Комісії державних нагород при Президентові України Микола Чмир зробив доповідь «Тризуб в українській військовій символиці: історичний досвід та сучасні практики», яка була доповнена демонстрацією зображень документів і предметів часів Української революції.

Доктор історичних наук, завідувач кафедри українознавства Запорізького національного університету, співавтор монографії про походження тризуба Георгій Шаповалов виступив на тему «Символ святоклиментівського «хреста-якоря» і державний герб України».

Кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Інституту історії НАН України, куратор виставки «Українське коло: до сторіччя визвольних змагань» Юрій Савчук розповів про наукові суперечки навколо інтерпретацій значення тризуба і відзначив, що, на жаль, і досі є актуальними слова М. Грушевського, що це знак «неясного значення». Ситуація з його вивченням потребує подальшого розширення кола джерел та міждисциплінарного підходу, вважає вчений.

Колекціонер, меценат і медальєр Дмитро Піркл продемонстрував свої твори високого мистецького рівня з використанням української символіки, створені протягом останніх років.

Кандидат історичних наук Андрій Іванець на прохання журналіста висвітлив тему розташування кольорів на українському прапорі. За його інформацією, в офіційних документах часів Української революції 1917–1921 рр., починаючи з тимчасового закону УНР «Про державний флот», завжди смуга холодного кольору – блакитна або синя – розташовувалася зверху.

Доктор політичних наук Леонід Чупрій наголосив на важливості проведення наукових заходів, присвячених державному гербу України. На жаль, фахові обговорення, приурочені його історії, відбуваються рідко, а якісна наукова інформація про один із головних державних символів потрібна суспільству.

З метою донесення її громадськості організатори круглого столу забезпечили відеозапис виступів. Невдовзі їх можна буде переглянути на сайті НДІ українознавства.

Також учасники круглого столу підтримали пропозицію кінорежисера, автора кількох документальних фільмів про Українську революцію Івана Канівця та вирішили звернутися до Київського міського голови В. Кличка із пропозицією підняти військово-морський прапор на головній площі столиці – Майдані Незалежності – 29 квітня 2018 року на честь 100-річчя підняття українських прапорів Чорноморським флотом.

 

Прес-служба Науково-дослідного інституту українознавства МОН України


 
© Всі права захищені
test