1. Skip to Menu
  2. Skip to Content
  3. Skip to Footer>
П'ятниця лип. 20

У Науково-дослідному інституті українознавства при підтримці КМДА відбувся круглий стіл «Українська Центральна Рада: шлях від автономії до незалежності України»

PDF Друк E-mail

У Науково-дослідному інституті українознавства при підтримці КМДА відбувся круглий стіл «Українська Центральна Рада: шлях від автономії до незалежності України»

25 січня 2018 року в Науково-дослідному інституті українознавства МОН України при підтримці Київської міської державної адміністрації відбувся круглий стіл «Українська Центральна Рада: шлях від автономії до незалежності України». Його було присвячено 100-річчю Української революції та національного державотворення.

Захід відбувся з ініціативи НДІ українознавства. Організаторами круглого столу виступили Науково-дослідний інститут українознавства МОН України, Національний університет імені Тараса Шевченка, Київський університет ім. Б. Грінченка.

Робота під час заходу велася за такими напрямками: 1. Українська революція: історико-цивілізаційний вимір; 2. Політика Української Центральної Ради та урядів УНР: здобутки і втрати; 3. На відстані 100-річчя: уроки 1917-го для України та світу.

Серед доповідачів були: директор НДІУ, кандидат історичних наук Богдан Галайко, декан історичного факультету Національного університету імені Тараса Шевченка, доктор історичних наук, професор Іван Патриляк, завідувач відділу історичних студій НДІУ, доктор історичних наук Павло Гай-Нижник, доктор історичних наук Ярослав Калакура, завідувач кафедри новітньої історії України Київського національного університету імені Тараса Шевченка, кандидат історичних наук Андрій Пижик, кандидат історичних наук, професор Григорій Савченко, завідувач кафедри історії України Київського університету ім. Б. Грінченка, доктор історичних наук, професор Оксана Салата, доктор історичних наук Віталій Лозовий, доктор історичних наук Олег Калакура, кандидат історичних наук Михайло Ковальчук.

Головував на круглому столі доктор історичних наук, завідувач відділу історичних студій НДІУ Павло Гай-Нижник.

Загалом у дискусії взяли участь 7 докторів історичних наук, 17 кандидатів історичних наук та інші науковці.

Розглядався широкий спектр актуальних проблем історії державо- і націєтворення періоду Української революції 1917–1921 рр.

Гостру та змістовну дискусію викликало обговорення проблеми періодизації та хронології Української революції, значення принципу соборності для історії України у період війн і революцій, визначення змісту поняття «революція». Зокрема, висувалися аргументи щодо датування завершення Української революції: 1918 р., 1919 р., 1921 р.

Директор НДІ українознавства Б. Галайко доповідав про проблему визнання сучасної Української держави правонаступницею Української Народної Республіки. Зокрема, проаналізував відповідний законопроект, зареєстрований у Верховній Раді України, і закликав експертне співтовариство підключитися до його обговорення.

Доктор історичних наук, професор Ярослав Калакура на продовження попередніх дискурсів про антропологічний поворот в історичній науці закликав долати насаджувані істориками десятиліттями міфи про те, що ніби революції – це велике благо. Він наголосив на потребі перейти від історії подій до історії людей. «Людський вимір революції орієнтує на аналіз того, що приносять вони людям, як змінюють їх свідомість, ментальність, психологію, поведінку, як впливають на духовне і матеріальне життя, побут, на відносини між людьми. Революції покликані не стільки руйнувати, скільки творити в ім’я людей, адже Людина – найбільша цінність», – переконаний вчений.

Професор Національного університету імені Тараса Шевченка Г. Савченко запропонував встановити на приміщенні в Києві, де формувався у 1917 р. перший українізований полк ім. Б. Хмельницького, пам’ятну дошку. Присутні підтримали цю ідею та ухвалили рішення звернутися до Київської міської державної адміністрації з пропозицією про увічнення пам’яті про цю подію в історичному місці.

Такі заходи допомагають українському суспільству в умовах інформаційної агресії проти України знаходити науково обґрунтовані відповіді на пекучі питання про важливі періоди нашого минулого та сьогодення, зрештою, краще розуміти самого себе, – вважають організатори.

Для того, щоб обговорювана на круглому столі інформація стала доступною широкому колу науковців та шанувальників історії, планується видання його матеріалів.

 

Прес-служба Науково-дослідного інституту українознавства МОН України


 
© Всі права захищені
test