Крим в історії України: наукові пошуки

Крим в історії України: наукові пошуки

2 червня 2016 року в Національному заповіднику “Софія Київська” відбулася Третя Міжнародна наукова конференція “Крим в історії України”, присвячена 700-й річниці проголошення Кафи головною генуезькою колонією в Криму. Організаторами конференції виступили Національна академія наук України, Інститут української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського, Національний заповідник “Софія Київська”.

З вітальним словом до учасників конференції звернулися генеральний директор Національного заповідника “Софія Київська” Неля Михайлівна Куковальська, директор Інституту української археографії та джерелознавства імені М.С.Грушевського НАН України, д.і.н. Георгій Володимирович Папакін.

Під час роботи конференції відбулася презентація наукових видань:

– О. В. Соболєва. Весілля кримських татар: традиційні форми та трансформації. Біла Церква 2015. – 360 с.;

– О. Шутко. Роксолана: міфи та реалії, вид. 2-ге, переробл., доповн. –Тернопіль 2016. – 272 с.;

– Другий випуск збірки “Наш Крим”: Вячеслав Корнієнко, Дмитро Гордієнко.

Співробітники Науково-дослідного інституту українознавства презентували свій науковий доробок. Зокрема, Олексій Савченко, науковий співробітник відділу історичних студій, виступив з доповіддю “Служиві татари Речі Посполитої в українській історії ІІ пол. XVII ст.”, Олена Соболєва, старший науковий співробітник відділу культурологічних досліджень: “Ландшафт, культура, ідентичність: субетнічі та етнотериторіальні групи кримських татар у ХХ столітті”, Олена Газізова, старший науковий співробітник відділу геополітики та глобалістики: “Україномовна освіта в Криму в 50–80-х рр. XX ст.”, Лідія Дворніцька, науковий співробітник відділу освітніх технологій та популяризації українознавства: “Національна етносимволіка в кримських спогадах українських письменників ХІХ – поч. XX ст.”.

Науковий інтерес і тривалу дискусію викликали доповіді:

Вячеслава Корнієнка – д.і.н., заступника директора з наукової роботи Національного заповідника “Софія Київська”: “Видання повного корпусу епіграфічних пам’яток Судака: до постановки проблеми”;

Маргарити Араджионі – к.і.н., старшого наукового співробітника, провідного наукового співробітника Інституту сходознавства ім.А.Ю.Кримського НАН України: “Соціокультурний профіль грецької спільноти Бахчисарая наприкінці XVIII–ХІХ ст. за архівними документами”;

Руслани Демчук – к.філос.н., доцента кафедри культурології Національного університету “Києво-Могилянська академія”: “«Легендарний» Севастополь: міфопоетика посттравматичної ментальності”;

Володимира Потульницького – д.і.н., професора, провідного наукового співробітника Інституту української археографії та джерелознавства імені М.С.Грушевського НАН України (м. Київ): “До історії однієї гіпотези, або Яким чином Кримське питання постало в середовищі українських монархістів у Німеччині у 1943 році”;

Дмитра Гордієнка – к.і.н., докторанта Інституту української археографії та джерелознавства імені М.С.Грушевського НАН України, провідного наукового співробітника Національного заповідника “Софія Київська”: “Кримські сюжети в творчій спадщині Дмитра Дорошенка”;

Ольги Максименко – провідного соціолога відділу методології та методів соціології Інституту соціології НАН України: “Реалії сталінського режиму в книзі спогадів репресованого кримськотатарського поета і тюрколога Шевкія Бекторе (Şevqiy Bektöre) «Волги червона течія» (Volga qızıl aqarken)”;

Олександра Стрижака – д.т.н., старшого наукового співробітника, заступника директора з наукової роботи Національного центру “Мала Академія наук України”: “Відображення історико-культурної спадщини Кримського регіону у цифровому просторі світової спільноти”.

Під час дискусій і обговорень виступів наголошувалось на актуальності кримської тематики в сучасних наукових пошуках та ролі українознавчої складової в історії Криму. За матеріалами конференції планується видання збірника матеріалів.