1. Skip to Menu
  2. Skip to Content
  3. Skip to Footer>
Середа серп. 17

«Стратегія реінтеграції Криму: проблеми створення та перспективи реалізації»

PDF Друк E-mail

Експертна дискусія «Стратегія реінтеграції Криму: проблеми створення та перспективи реалізації»

9 жовтня 2015 року в Науково-дослідному інституті українознавства відбулася експертна дискусія на тему «Стратегія реінтеграції Криму: проблеми створення та перспективи реалізації». Співорганізаторами заходу виступили Науково-дослідний інститут українознавства, ДП «Кримський дім» та ГО «Таврійська гуманітарна платформа». У роботі Експертної дискусії прийняв участь представник ОБСЄ Фернандо Ерера Інараха.

Модератори обговорення доктор історичних наук, завідувач відділу історичних студій НДІУ Павло Гай-Нижник та координатор ГО «Таврійська гуманітарна платформа» Андрій Іванець окреслили основну мету заходу: з’ясувати реальний стан справ на шляху до повернення контролю України над тимчасово окупованою територією Автономної Республіки Крим і міста Севастополя та сприяти дієвим крокам державної влади з реалізації цього завдання.

З вітальними словами до учасників дискусії звернулися директор Науково-дослідного інституту українознавства, кандидат історичних наук Богдан Галайко, директор ДП «Кримський дім» Олексій Скорик, заступник міністра освіти і науки України Андрій Гевко.

Член Правління БФ «Майдан закордонних справ», заслужений економіст АР Крим Андрій Клименко у своїй доповіді «Перспективи повернення Криму в світлі нових геополітичних змін у світі» відзначив, що з часу розробки «Стратегії повернення Криму» влада почала здійснювати лише деякі кроки з наміченого в Стратегії ще в 2014 р., однак нажаль навіть ці заходи спізнилися у часі більш як на рік. Тим часом потрібно чітко усвідомити, що для відновлення контролю України над Кримом має стати фактом такий стан речей, коли Росія відмовиться від АРК, відмінить прийняті нею ж законодавчі акти та виведе свої війська з півострова. Наразі, щоб це сталося, необхідно або завдати РФ воєнної поразки, або ж дочекатись розпаду РФ як держави чи перевороту державного керівництва в Кремлі.

Економічний експерт фонду «Майдан закордонних справ» Юрій Смелянський у своїй доповіді «Першочергові кроки з реінтеграції Криму» наголосив на важливості формування громадської думки в Криму щодо його неминучого повернення до складу Україну. Вирішальним чинником в цьому питанні є формулювання відповіді на питання: яким Крим має бути після визволення. Відтак розроблена нова кримська Конституція, яка була би прийнята Верховною Радною України, мала б стати орієнтиром для суспільства й інструментом у роботі нинішніх і майбутніх державних службовців. Крім того, для майбутньої реінтеграції Криму потрібна буде велика кількість фінансових ресурсів (відновлення господарської системи, ліквідації екологічних проблем тощо), а тому вже зараз в бюджеті України необхідно формувати відповідний резервний фонд. Не менш важливою є й боротьба за світогляд кримської молоді. Запрошуючи молодих людей на навчання в Україну можна сподіватися на формування з них нових українських кадрів у майбутньому. Разом з цим потрібно досить жорстко поставитись до колаборантів-зрадників України з числа науковців, освітян, державних службовців, силових структур тощо, розробити й прийняти Закон про колабораціонізм.

Представник Меджлісу кримськотатарського народу Ескендер Барієв у своєму виступі на тему «Роль вчених, аналітиків та експертів у розробці Стратегії реінтеграції Криму в Україну» констатував відсутність скоординованої й продуманої державної політики з реінтеграції Криму. На його думку, вже зараз слід створити експертну групу з представників виконавчої влади, громадськості, вчених тощо для розробки стратегії державної політики України в цьому напрямкові. Дана стратегія має містити чіткі цілі, завдання, індикатори результатів й строки виконання планів. Орієнтовні результати мають бути зрозумілими не лише на материковій Україні й кримчанам, а й для міжнародного співтовариства. Е.Барієв принагідно передав учасникам зібрання вітання від голови Меджлісу кримськотатарського народу Рефата Чубарова.

Військовий експерт, полковник ЗСУ у відставці, член Союзу учасників миротворчих операцій Сергій Грабський аргументовано довів відсутність в держави на сучасному етапі можливостей для визволення Криму шляхом повномасштабної воєнної операції. На відновлення сил і засобів для ведення військових операцій за вимогами сучасного часу, на думку експерта, Україні потрібно 5–7 років інтенсивної праці.

На проблемах прав людини в контексті Стратегії реінтеграції Криму зосередила увагу співголова Польової Моніторингової місії з прав людини, голова ГО «ЦГП «Альменда» Ольга Скрипник. Україна може вигідно відрізнятися від російської окупаційної влади, зазначила вона, в тому числі й цивілізованим дотриманням прав людини: в сфері освіти, безпеки, громадянських прав. Разом з цим права людини невід’ємні від відповідальності за свої вчинки. Злочини, здійснені окупаційними властями й колаборантами мають бути відповідно задокументовані й передані на розгляд міжнародних судів.

Головний науковий співробітник Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України, доктор політичних наук Олег Калакура зупинився на передумовах російської окупації Криму та шляхах вирішення багатошарового конфлікту на півострові. Експерт наголосив на відсутності жорсткого міжетнічного конфлікту на півострові. На його думку, у Криму мав місце ціннісний конфлікт малої частки проросійськи налаштованих громадян проти України, які вітали вторгнення окупаційних підрозділів РФ. Для того ж, щоби на час повернення Крим став українським, потрібна комунікація з тими мешканцями Криму, які не підтримували окупацію, в тому числі й з етнічними росіянами, що дотримуються проукраїнського цивілізаційного вибору.

Політолог, керівник програм розвитку громадянського суспільства Українського незалежного центру політичних досліджень Юлія Тищенко виступила на тему «Етнополітичний аналіз Кримської кризи 2013 р.» й висловила переконання, що повернення Криму може бути здійсненним тільки перемовинами. А отже вже сьогодні потрібно розробити пакет пропозицій (і компромісів), які Україна могла б запропонувати. На привернення мешканців Криму в українську орбіту мають працювати запроваджені сприятливі в Україні умови в освіті, охороні здоров’я, соціальній політиці, оформленні документації, питаннях майна та ін.

Представник Українського інституту національної пам’яті Сергій Громенко закликав присутніх «тверезо» оцінювати можливості та прагнення державного апарату у справі підготовки та реалізації справи реінтеграції Криму в Україну. Недостатньо, зауважив доповідач, писати стратегії, громадянському суспільству потрібно самим розробляти й лобіювати ухвалення законодавцями необхідних нормативно-правових актів.

Член Координаційної ради громадських організацій переселенців з Криму Андрій Щекун додав, що громадськість зробила й робить чимало, потрібні законопроекти доносяться до державних чинників, однак увага з боку влади до нагальних питань щодо повернення Криму є недостатньою.

В обговоренні доповідей та виступів прийняли участь заступник міністра освіти і науки України Андрій Гевко, голова Кримської філії НТШ Петро Вольвач, завідувач відділу політичних стратегій Національного інституту стратегічних досліджень Максим Паламарчук, представниця Національної академії державного управління при Президентові України Рена Марутян, в.о. прокурора АР Крим Назар Холодницький, головний спеціаліст Головного департаменту регіональної політики Адміністрації Президента України Альона Студенецька, експерт з питань Криму Максим Сидоренко, наукові співробітники Науково-дослідного інституту українознавства.

У свою чергу директор Науково-дослідного інституту українознавства, кандидат історичних наук Богдан Галайко виголосив доповідь директора Недержавного аналітичного центру «Українські студії стратегічних досліджень», члена Комітету ВРУ (VII скликання) з питань національної безпеки і оборони Юрія Сиротюка на тему актуальних проблем повернення Криму та загроз у сфері національної безпеки та оборони.

Під час дискусії доктор історичних наук, завідувач відділу історичних студій НДІУ Павло Гай-Нижник запропонував не припиняти розпочату конструктивну розмову та продовжувати роботу над актуальними питаннями під егідою Координаційного експертного центру з реінтеграції Криму й силами наявного експертного середовища розпочати працю з розробки проекту Національної Стратегії реінтеграції Криму та проект Закону «Про колабораціонізм». Учасниками дискусії такі пропозиції були одностайно підтримані.

За підсумками дискусії було погоджено текст Звернення до органів державної влади України.


 
© Всі права захищені
test