1. Skip to Menu
  2. Skip to Content
  3. Skip to Footer>
Середа жовт. 27

КС «Українські діти в сучасних умовах. Особливості національного і патріотичного виховання»

PDF Друк E-mail

Круглий стіл «Українські діти в сучасних умовах. Особливості національного і патріотичного виховання»

17 вересня 2015 року в Комітеті з питань науки і освіти Верховної Ради України з ініціативи Міжнародного інституту освіти, культури та зв’язків з діаспорою Національного університету «Львівська політехніка» відбувся круглий стіл «Українські діти в сучасних умовах. Особливості національного і патріотичного виховання».

Під час круглого столу до обговорення проблем виховання молоді, швидкого дорослішання дітей в умовах війни, формування українського патріотизму через навчально-виховний процес долучилися представники комітетів Верховної Ради України: Лілія Гриневич, Ірина Геращенко, Ганна Гапко, Оксана Юринець, дружина Президента України Марина Порошенко, Надзвичайний і Повноважний Посол Королівства Норвегія в Україні Йон Елведал Фредріксен, представники наукових установ та громадських організацій.

Круглий стіл розпочався з презентації результатів проекту МІОКу та книги «Життя – Тобі…», що був здійснений на основі конкурсу дитячих робіт, який мав на меті задокументувати вияв психологічного стану дітей в умовах воєнних дій з подальшою розробкою рекомендацій щодо програм психологічної реабілітації та підтримки молодого покоління. Ірина Ключковська (МІОК) в аналізі результатів конкурсу наголосила на актуальності тематики – 7 тис. робіт з усіх регіонів України, Іспанії, Греції, Норвегії, Польщі, Португалії, Франції – та оприлюднила результати контент-аналізу проекту. Зокрема, науковець проаналізувала роботи за емоційним станом дітей і зробила висновки, що найбільше діти пишуть про патріотизм, сум, біль, вдячність воїнам, Майдану, молитву до Бога, страх; тематично визначають свої твори у суспільній тематиці – родинні цінності, політичні діячі, минуле України: у конфліктній тематиці – війна, мир, безпека, смерть, Росія, Крим. При цьому песимізм щодо ситуації збільшується у наближених до воєнних дій регіонах та зростає з віком дітей.

У другій половині круглого столу учасники обговорили проблеми формування сучасного національно-патріотичного виховання, відповідальності вчителів за його здійснення, проблеми декомунізації минулого, які консервують мислення молоді в питаннях Голодомору, українознавчу проблематику підручників, виховання любові до української мови.

Науково-дослідний інститут українознавства представляли директор к.і.н. Богдан Галайко, заступник директора д.і.н. Арсен Зінченко, завідувач відділу освітніх технологій та популяризації українознавства к.філос.н. Тетяна Бойко. Під час обговорення та дискусії представники НДІУ висловили свої пропозиції:

1. Профільним комітетам Верховної Ради ініціювати зміну законодавства в аспекті формування кардинально нових підходів до розподілу частотного ресурсу та ефірного часу. Необхідно законодавчо закріпити право держави на пріоритетність подачі інформаційного продукту в ефірних прайм-таймах всіх приватних теле- і радіоканалів. Власники мають бути зобов’язані законом як плату за одержання частотного ресурсу транслювати впродовж не менш ніж однієї години інформаційні матеріали, надані їм відповідними державними органами. Тематика цих передач має бути найрізноманітніша – актуально-політичного, історико-просвітницького, культурологічного характеру, змістова складова має бути зорієнтована на патріотичні та українознавчі домінанти.

Необхідність такої законодавчої зміни зумовлена тим, що сучасний стан в інформаційному просторі постав як наслідок безконтрольної приватизації інформаційного середовища, яка відбулася тоді ж, коли було проведено злодійську приватизацію промисловості, земель і надр. А тим часом частотний ресурс, як і повітряне середовище, в якому поширюються теле- і радіохвилі, є загальнонаціональним надбанням, і держава як інструмент реалізації національних інтересів має розумно розпоряджатися цим інформаційно-частотним ресурсом. Без цього неможливе ефективне патріотичне виховання.

2. Запровадити практику залучення профільних українознавчих наукових інституцій (Науково-дослідний інститут українознавства, Центр українознавства філософського факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Інститут українознавства імені І. Крип'якевича НАН України) до експертного аналізу державних документів, що стосується проблематики національно-патріотичного виховання молоді.

3. Зважаючи на наявність в сучасній Україні тимчасово окупованих територій, розробити цілісну стратегію інтеграції молоді цих регіонів в український освітній культурний простір. З цією метою створити розгалужений Інтернет-контент, який давав би можливість молоді в Криму чи на контрольованих бойовиками частинах Донецької і Луганської областей дистанційно здобувати повноцінну українську освіту, складати відповідні, іспити та отримувати державні документи.

4. На виконання заходів щодо реалізації Концепції національно-патріотичного виховання дітей і молоді (Наказ Міністерства освіти і науки № 641), рекомендуємо включити українознавство в інваріантну складову базового курсу загальноосвітніх навчальних закладів як підсумкову інтегративну дисципліну (4-й, 9-й, 11-й клас), що узагальнює українознавчий матеріал.


 
© Всі права захищені
test