1. Skip to Menu
  2. Skip to Content
  3. Skip to Footer>
Понеділок серп. 03

PDF Друк E-mail

Всеукраїнська наукова конференція «Шевченкове слово та духовна наука: поліфонія у часі»

20 травня 2015 року за ініціативи вчених Науково-дослідного інституту українознавства в Шевченківському національному заповіднику у місті Канів відбулася Всеукраїнська наукова конференція «Шевченкове слово та духовна наука: поліфонія у часі», приурочена 175-ій річниці виходу в світ «Кобзаря».

Творча взаємодія вчених та дослідників на ниві шевченкознавства у взаємній співпраці двох установ набуває нових теоретико-методологічних осягів. Ця конференція логічно продовжила шерег представницьких наукових форумів, які впродовж ювілейного 2014-го р. спільно зорганізовували в Каневі Науково-дослідний інститут українознавства та Шевченківський національний заповідник – під цим оглядом варто згадати і Наукові читання «Вічне життя вічного спочинку: Шевченкова доля і Шевченкова легенда (10.0V.2014) та Міжнародну науково-практичну конференцію «Тарас Шевченко у долі слов’янських народів: діалог через століття і кордони» (25.ІX. 2014).

…І знову лунають покладені на музику безсмертні рядки Шевченкової поезії – традиційно проща на Чернечу гору розпочинається із покладання квітів до пам’ятника Тарасу Шевченку. Усе ніби звично вже, і усе кожен раз по-новому, адже щораз новими постають і неозора Дніпрова далечінь, і Канівські гори, і сам автор «Заповіту», ніби й знаний, ще у школі «вивчений» – і кожного разу загадково-таємничий, всеохопно-цілий, парадоксальний…

Конференція розпочалося вітальними словами, з яким звернулися до вчених Мар’ян Піняк, в. о. генерального директора Шевченківського національного заповідника, та Богдан Галайко, кандидат історичних наук, директор Науково-дослідного інституту українознавства.

«Шевченкове слово єднає минуле і майбутнє, втілює надії і сподівання українського народу. Особливо необхідне воно в умовах сучасної військової агресії та інформаційної війни як осереддя українського духу і національної свідомості», – наголосив у виступі Богдан Галайко.

Пленарне засідання розпочав Арсен Зінченко, д.і.н., професор, заступник директора Науково-дослідного інституту українознавства, який у доповіді «Шевченкова візія України: любов і ненависть» окреслив семантичні параметри Кобзаревої дихотомії «свій-чужий» у парадигмальних модальностях осмислення України як суверенної духовної субстанції. Продовжила тему ментальних особливостей українського народу, Валентина Піскун, д.і.н., завідувач відділу джерел з новітньої історії України Інституту археографії та джерелознавства імені М.С. Грушевського у доповіді «Чужина в поезії Тараса Шевченка як культурно-ментальна інакшість у дуалізмі співвіднесень «свій – чужий»». Вона наголосила, що чужина випробовує долю людини, не лише для усвідомлення того хто вона є на землі, а щоб зрозуміти ментальні практики чужини: далекий край, втрата власного (майна, культури), мовленнєве протиставлення, інакшості поводження, могили на чужині, як можливості залишити своє на землі після смерті.

Юрій Сиротюк, директор Незалежного аналітичного центру «Українські студії стратегічних досліджень», народний депутат України VII скликання у доповіді «Проблеми методів і форм революційної боротьби крізь призму Шевченкової творчості» докладно проаналізував концепт «Шевченкової сокири» – уявлення національного пророка українців про роль і місце насильства в революційній боротьбі. Ю. Сиротюк наголосив, що Шевченко жодною мірою не був апологетом беззмістовного руйнування й нищення, підпорядковуючи всі засоби визвольної боротьби домінанті конструктивного націєтворення. Важливо відзначити, що вперше цю доповідь під назвою «Шевченкова сокира» Ю. Сиротюк виголосив у захопленій повстанцями під час Революції Гідності Київраді, тож присутні на конференції науковці мали можливість співвіднести концепти, виформувані реаліями революційної київської зими 2013-2014 рр., з реаліями українсько-московської війни 2015-го.

Анатолій Ціпко, к. філол. н., завідувач відділу української філології Науково-дослідного інституту українознавства, у доповіді «Шевченкове слово і концепт Книги в українській культурі» застановився на всеохопному мететаксті Книги як універсального символічного коду для адекватного прочитання україноцентричних міфологем «Кобзаря». Мистецтвознавчо-архітектурний дискурс Музею Тараса Шевченка, у якому органічно поєдналися автентично-національні мотиви українського образотворення та досвід європейського (найперше – німецького) модернізму поч. XX ст., докладно проаналізувала Світлана Брижицька, к. іст. наук, заступник генерального директора з наукової роботи Шевченківського національного заповідника, у доповіді «Будівля музею Т. Г. Шевченка в контексті європейського розвитку архітектури 1910-30 -х рр.». «Кобзар» як горизонт світоглядного вибору автора тетралогії «Мазепа та знаної всім українцям пісні «Чуєш брате мій…» проаналізувала у доповіді «Шевченкоцентризм як домінанта творчих практик Б. Лепкого» Наталя Гавдида, к. філол. н., доцент кафедри української та іноземних мов Тернопiльського національного технiчного унiверситету iменi Iвана Пулюя.

Після перерви, під час якої гості Канева мали можливість ознайомитися з експозицією Шевченкового музею, обговорення продовжилося на секційних засіданнях: «Тарас Шевченко як духовна домінанта в українському культуротворенні»; «Шевченкова візія України як духовна сила самозбереження українства»; «Шевченкова творчість в комунікативних стратегіях сьогодення». Особлива увага була зосереджена на доповідях, виголошених дослідниками Шевченківського національного заповідника, які були присвячені оцінці сучасниками та нащадками «Кобзаря» Тараса Шевченка (дарчі та власні написи, ілюстрації).

По завершенні роботи вченими ( у конференції взяло участь понад 40 науковців з різних регіонів України) була підтримана «Ухвала Всеукраїнської наукової конференції «Шевченкове слово та духовна наука: поліфонія у часі». Важливою складовою Всеукраїнської конференції стала також презентація книги «Тарас Шевченко у пам’яті поколінь», упорядкованої тернопільськими ентузіастами життя і чину Великого Кобзаря – Євгеном Філем, Миколою Ротманом, Олександром Гуцаловим.

Завершився цей змістовний день українознавчою екскурсією Каневом, за організацію якої учасники конференції складають господарям щиросердну подяку.


 
© Всі права захищені
test