1. Skip to Menu
  2. Skip to Content
  3. Skip to Footer>
Неділя серп. 09

PDF Друк E-mail

Презентація книги Романа Млиновецького «Нариси з історії українських визвольних змагань 1917–1918 років»

28 квітня о 16:30 на історичному факультеті Київського національного університету імені Тараса Шевченка відбулась презентація книги відомого українського публіциста, літератора, дослідника української історії Романа Млиновецького (справжнє ім’я – Роман Бжеський) «Нариси з історії українських визвольних змагань 1917–1918 років».

Участь у заході взяли директор видавництва «Джура» Василь Ванчура (Тернопіль), дослідник діяльності Романа Млиновецького, історик Геннадій Іванущенко (Суми), науковець та громадський діяч Олег Герман (Тернопіль). Не залишились осторонь і співробітники Науково-дослідного інституту українознавства (і це невипадково, адже Роман Божеський-Млиновецький – творець першого після Сергія Єфремова системного авторського курсу українознавства «Україна: курс українознавства для гуртків молоді та самоосвіти», який був виданий в Канаді поч. 60-х рр. XXст.): презентацію відвідали директор Науково-дослідного інституту українознавства, кандидат історичних наук Богдан Галайко, завідувач відділу освітніх технологій та популяризації українознавства, кандидат філософських наук Тетяна Бойко та науковий співробітник відділу української філології Олександр Хоменко.

Зокрема, директор Науково-дослідного інституту українознавства Богдан Галайко у своєму виступі на презентації наголосив: «Праці Романа Млиновецько важливі тим, що спонукають читача до самостійного розмислу над причинами поразки Української Революції, яка завершилася катастрофічним фіналом попри всі, здавалося б, об’єктивні причини перемоги її визвольного чину. Ми маємо нині засвоїти уроки історії, аби не борсатись у безвиході повсякчас повторюваних помилок.

Олександр Хоменко найперше застановився на тому, що Роман Млиновецький і досі лишається однією з найзагадковіших постатей культурного дискурсу української еміграції. «Ми, – підкреслив науковець, – лише розпочинаємо об’єктивне вивчення його неперебутнього доробку, не маючи навіть ні вичерпної бібліографії його праць, ні адекватного усвідомлення ролі і місця Романа Бжеського в інтелектуальній історії України. Але він повертається до нас – повертається книгами, парадоксальними і хвилюючими, книгами, які кличуть до дії, а не до пасивного споглядання».

Автор книги – одна з найцікавіших постатей в українському інтелектуальному дискурсі XX ст.: політичний діяч, історик, літературознавець, історіософ, публіцист «вісниківської» когорти, який впродовж цілого свого життя низкою ґрунтовних монографій намагався дати відповідь на питання, яке цікавило ще «козацького літописця» Самійла Величка: чому і з яких причин спустошена земля наша? Цю трагічну проблематику осмислював він у низці ґрунтовних робіт, присвячених творчості Т. Шевченка, Лесі Українки, українському Рісорджименто пер. чв. XX ст., ідеологічним дискусіям у середовищі української діаспори. І повсякчас домінатною його інтелектуальної рефлексії окреслювалася думка про те, що лише опертя на самостійницьку свідомість українського загалу, якій тривалий час протистояли автономістичні ілюзії його статусних репрезентантів, уможливить постання непідлеглої чужій силі України.

У «Нарисах з історії українських визвольних змагань 1917–1918 років» гаряче перо публіциста-патріота змушує читачів замислитись над питанням про те, чому суб’єктивні помилки політичних та громадських лідерів – Винниченка, Грушевського, Петлюри, Скоропадського та ін. – уможливили втрату державності у 1918-му, тієї державності, на яку спромоглися Польща, Чехословаччина, Фінляндія. Роман Млиновецький відповідає на нього в такий спосіб: тогочасні лідери не ставили перед собою питання самостійної України, бо просто боялися міркувати в цьому напрямі. І у подиву гідний спосіб ця багато десятиліть тому написана книга здобувається на актуальність у нашій добі, позначеній карбом війни на Сході. Бо вона – то настільний підручник для українських політиків, які повинні не кидатися порожніми словами і не бавитися в самозакоханість, а направду творити українську державу.

Світоглядний імператив книги концептуалізує епіграф до неї: «Всім апостолам ідеї відновлення суверенних предків наших, починаючи від Тараса Шевченка і кінчаючи членами «Братства Самостійників», всім самостійникам, як організованим, так і неорганізованим, що життя своє віддали за велику ідею, а рівно ж всім, хто бореться і буде боротись за повну державну суверенність і неподільність України та щасливе життя українського народу». Власне, у цих рядках – засаднича ідея праці, що її автор вважав виконанням свого обов’язку не лише перед наукою та українським народом, але й перед тими всіма, хто віддав своє життя в боротьбі за відновлення державності українського народу і повного його суверенітету.

29 квітня книгу Романа Млиновецького «Нариси з історії українських визвольних змагань 1917–1918 років» презентували в Чернігівському національному технологічному університеті.


 
© Всі права захищені
test