1. Skip to Menu
  2. Skip to Content
  3. Skip to Footer>
Неділя жовт. 20

PDF Друк E-mail

V Міжнародна наукова конференція «Південь України: етноісторичний, мовний, культурний та релігійний виміри»

24–25 квітня 2015 р. в Одеському національному морському університеті відбулася V Міжнародна наукова конференція «Південь України: етноісторичний, мовний, культурний та релігійний виміри», співорганізаторами якої були Інститут історії України НАН України, Національна спілка краєзнавців України, Universitatea “Dunarea de Jos” Galati (Romania), Державний архів Одеської області, Громадська рада при Державному архіві Одеської області.

У роботі Міжнародної наукової конференції взяли участь науковці з Австрії, Німеччини, України, Республіки Молдова, Румунії. Від Науково-дослідного інституту українознавства у роботі конференції взяв участь вчений секретар Д.В. Толочко з доповіддю на тему «Популяризація історичних знань як механізм захисту української національної самосвідомості, суверенітету і цілісності України». Окрім секційних засідань в рамках конференції було організовано круглий стіл «Переможці чи переможені?: український вимір, факти, інтерпретації та уроки (1945–2015 рр.)», присвячений теоретико-методологічним проблемам дослідження історії Другої світової війни, зокрема реконструкції великого «міфу війни».

Вітаючи учасників конференції, доктор історичних наук, професор, завідувач кафедри українознавства, історико-правових та мовних дисциплін ОНМУ М.І. Михайлуца звернув увагу на те, що реалії сьогодення не дають науковцям права стояти осторонь. Історики мають докласти максимум зусиль для наукового осягнення минулого, продовження традицій, зокрема це і є завданням, яке ставили перед собою фундатори конференції «Південь України: етноісторичний, мовний, культурний та релігійний виміри».

З вітальним словом до учасників конференції звернувся проректор з наукової роботи ОНМУ, професор С.В. Руденко і доктор історії, завідувач кафедри історії, філософії і соціології Університету «Нижній Дунай» (Румунія) Артур Тулуш. Вони побажали усім учасникам і співробітникам кафедри українознавства ОНМУ плідної роботи. Також Артур Тулуш закликав учасників підтримати проведення конференції «Південь України» у майбутньому і таким чином передати традицію наступним поколінням.

Робота круглого столу розпочалась з виступу директора Державного архіву Одеської області В.В. Левчука, який звернув увагу на роль і місце архіву у справі збереження національної пам’яті та історичної спадщини про трагічні події як минулого (Другої світової війни) так і сьогодення, зокрема створення нового фонду для збереження документів учасників АТО.

Доктор історичних наук, професор, завідувач відділу історії України періоду Другої світової війни Інституту історії України НАН України О.Є. Лисенко, у виступі на тему «9» травня як подія, об’єкт наукових студій і поле комеморативних акцій, окреслив два шляхи вирішення проблеми подолання радянської методологічної спадщини. «Перший – той, що пропонують рішучі політики: «люструвати» термінологічний апарат і директивним порядком вилучити з нього рудиментарні ідеологеми… Другий шлях – це поступова еволюція дослідницьких пріоритетів від етатистських – до соціально-гуманітарних».

Стецькевич В.В., доктор історичних наук, професор, завідувач кафедри історії та українознавства транспортного факультету Криворізького національного університету, зазначив: «Сучасні рейдерські атаки Москви на українську історію в тому числі й ту, що є дійсно спільною, привласнення цілих пластів її, подій і постатей – ознака виразного використання історії задля «ідеологічного забезпечення» агресивної політики Кремля, а надто для ідеологізації планів шовіністичної ідеї поширення і утвердження «русского мира»… Більше того – це свідома і неприхована провокація, яку можна розглядати як атрибут нової гібридної війни (state sponsored hybrid warfare), кінцева суть якої у нищенні української держави, у приниженні її народу».

Гаврилів І.О., кандидат історичних наук, доцент Львівського національного університету ім. Івана Франка, переконаний, що «Україна стала об’єктом агресії та видається не є активним суб’єктом міжнародних відносин – рівноправним партнером у складних геополітичних процесах. Захід ніяк не спроможеться зрозуміти значення українського фактора для налагодження мирної стабільності у Европі та світі… Сьогодні потрібно переосмислити значення та роль України у складних і тривожних геополітичних змінах, які очікують людство у зв’язку із агресивністю Росії. Евроантлантична спільнота змушена буде допомогти українцям у їх боротьбі із наступом євразійського варвара та порушення ним світового укладу, який склався після Другої світової війни».

Виступ доктора історичних наук, професора Київського університету ім. Бориса Грінченка Тарнавського І.С. був присвячений проблемі співпраці – прямої або побічної – місцевого населення з окупаційною владою. «Нині ця проблема набуває особливої актуальності через те, що в сучасних реаліях російсько-української гібридної війни частина цієї території (Південно-Східної України) визнана тимчасово окупованою. Через це – переконаний історик – проблема виживання, співіснування та співпраці інтелігенції з окупантами постає з новою силою».

Підсумовуючи, Пастушенко Т.В., старший науковий співробітник відділу історії України періоду Другої світової війни Інституту історії України НАН України у доповіді «Події Революції гідності, російська агресія проти України та Друга світова війна: нові питання та виклики для вітчизняних істориків», звернула увагу на те, що інформаційна війна існує для того, щоб приховати справжній загарбницький характер військового конфлікту на Донбасі. Важливою складовою цієї ідеологічної боротьби стала пам'ять про Другу світову війну. Основними напрямками науково-дослідної роботи, на переконання Т. Пастушенко, буде «відмова від концепту «Великої вітчизняної війни», термінології, символів і метафор пов’язаних з ним. Відмова від імперського дискурсу «героїв», «невинних жертв» та «зрадників», від поетики переможної війни, включення до історичних подій представників різних ідеологій та політичних поглядів. Зосередження уваги на людському вимірі війни, а методологічно на мікроісторії, усній історії, біографістиці».

Наприкінці роботи круглого столу доктор історичних наук, професор Молдавського державного університету Петренку А.М. презентував збірник документів "Operaţiunea română" din RASS Moldovenească în Marea Teroare stalinistă: 1937-1938 (Румунська операція» в Молдавській АРСР в роки Великого сталінського терору: 1937-1938 рр.), укладеного доктором юридичних наук Міхай Ташке. Професор звернув увагу, що «наявні документи, а також інші джерела, доводять, що на справді розстріляні та заслані до Сибіру люди ніякою шпигунською діяльністю не займались і не були «п’ятою колоною» для безпеки СРСР. Це були мирні люди, представники різних соціальних прошарків населення. Вони були або румунами (молдованами), або в минулому підтримували зв’язки з родичами або знайомими з Румунії тощо, але це не є підставою вважати, що вони «шпигували» на користь Румунії. В результаті проведеної «румунської» операції постраждали навіть ті, хто були прихильниками й вірними Совєтській владі».

Детально оглянути проблеми та питання, що обговорювались впродовж роботи секцій, можна у збірнику матеріалів V Міжнародної наукової конференції «Південь України: етноісторичний, мовний, культурний та релігійний виміри».

Денис Толочко Збірник матеріалів конференції

 
© Всі права захищені
test