1. Skip to Menu
  2. Skip to Content
  3. Skip to Footer>
Четвер серп. 06

PDF Друк E-mail

Круглий стіл на тему: «ВІД ДИКТАТУРИ ДО СВОБОДИ: МЕХАНІКА ЗМІН»

31 березня 2015 р. у Київському національному університеті ім. Т. Шевченка, за ініціативи Фонду Конрада Аденауера в Україні, Центру досліджень визвольного руху, Українського Інституту національної пам’яті відбувся круглий стіл: «Від диктатури до свободи: механіка змін».

Директор Науково-дослідного інституту українознавства, к. і. н. Галайко Богдан Миколайович взяв участь в обговоренні проблем подолання комуністичного минулого, люстраційних процесів.

Експерти з Німеччини, Польщі та Чехії ділилися досвідом, про закони та інституції які сприяють посткомуністичній трансформації держави. В обговоренні декомунізації взяли участь: Хільдігунд Нойберт (уповноважена федеральної землі Тюрінгія з опрацювання матеріалів «Штазі»), Павел Жачек, перший директор Інституту дослідження тоталітарних режимів (Чехія); Радослав Петерман, заступник директора Люстраційного бюро Польського Інституту національної пам’яті; Володимир В’ятрович, голова Українського Інституту національної пам’яті; Габріеле Бауманн, керівниця Представництва Фонду Конрада Аденауера в Україні; Андрій Когут, в.о. директора Центру досліджень визвольного руху.

Під час заходу піднімалися питання про засудження злочинів комуністичного режиму, відкриття архівів таємної поліції та репресивних спецслужб, проведення люстрації. Головними інструментами здійснення декомунізації було спеціальне законодавство та державні інституції, що опрацьовували тоталітарне минуле.

Хільдігунг Нойберт, зазначила, що «люстрація не поширюється на людей, яких обрали люди. Перевірка здійснювалася відносно тих, хто міг співпрацювати з радянськими спецслужбами - лікарі, вчителі, музейники, викладачі, держслужбовці. Відповідальність і покарання вища на тих людях, які займають керівні посади. Нині люстрація майже закінчилася, перевіряють тільки тих хто мав 18 років на той час і претендують на високі політичні посади. Люди знають політичну біографію тих, хто йде до влади. Зараз варто перевірити тих людей, хто нині працюють в музеях, інституціях співпраці з колишніми жертвами нацистського режиму».

Павел Жачек відмітив: «Щоб максимальна кількість осіб могла мати доступ до документів, розпочався процес оцифрування та викладення описів. Це все можна переглянути в інтернеті на офіційній сторінці. Процес люстрації та процес відкриття архівів йдуть паралельно. Лише разом вони доповнюють одне одного. Люстрація може очистити владу і поміняти владу, а відкриття архівів ще допоможуть також змінити мислення людей".

Богдан Галайко, коментуючи проблеми декомунізації зазаначив: «Нам потрібно вивчати досвід подолання комуністичного минулого на прикладі Німеччини, Чехії, Польщі. В України є шанс використати такий досвід сьогодні, адже фактично тільки зараз розпочинається повноцінний процес декомунізації Люстрація неминуча. Науковці зобов’язані відкривати правду та висвітлювати злочини минулого. Лише на цій основі можна будувати майбутнє України»...


 
© Всі права захищені
test