1. Skip to Menu
  2. Skip to Content
  3. Skip to Footer>
Неділя серп. 09

PDF Друк E-mail

17 лютого 2015 року в Науково-дослідному інституті українознавства відбулася презентація відділу української військової історії.

Під час презентації було представлено доробок видавництва «Астролябія», тематику мілітарного альманаху «Цитадель», окреслено плани відділу української військової історії НДІУ.

Завідувач відділу – директор видавництва «Астролябія», викладач Українського вільного університету в Мюнхені, кандидат філософських наук Фешовець Олег Васильович, під час презентації зауважив: «Цілий пласт культури суспільства, який вимагає ретельного вивчення пов'язаний з військом. Війна і військо фактично створюють суспільство, адже без зовнішньої загрози людина не буде об’єднуватись у якусь більшу спільноту і формувати державу. Вивчати окремо суспільні аспекти поза військовою історією навряд чи вдасться, тому ми повертаємо військовій історії свою вагу і дивимось на неї як на власну. В минулому ми бачимо військову історію чужої держави: на нашій території діяли чужинські армії, діяли чужі історики, які інтерпретували і видозмінювали сутність подій. Коли дивимося на історію другої світової війни, в якій переможцями визначають Росію, то роль українців у ній насправді є непропорційно більшою, ніж про це пишуть. Нашою проблемою стало те, що українське суспільство було хворобливо пацифістське і тому військовою тематикою цікавились швидше у Польщі та Росії.

При вивченні військової історії ми сформулювали принцип: все, що є на нашій території є наше. Якщо сучасна нація є політичною і включає різнорідні елементи етнічної культури, то чому коли ми говоримо про те, що все що є на нашій території є нашим, адепти цього розуміння нації починають протестувати. Варто розглядати все військове минуле аж до глибокої давнини нашим досвідом. Наша військова історія включає солдат в різних військових структурах, і таким чином ми вшануємо сотні безіменних солдат на різних фронтах. Працюючи в структурі Науково-дослідного інституту українознавства ми ставимо собі завдання і далі продовжувати дослідження української військової історії».

Михайло Слободянюк, директор Музею Академії сухопутних військ України, науковий співробітник НДІУ у виступі акцентував увагу на формуванні українських військових сил: «Наша робота повинна бути якісною, ми переживаємо етап, коли маємо шанс створити українську військову історію. Для цього треба розібратися з термінологією, періодизацією, нормами. Люди, які пишуть про військову історію часто хибують популярними виданнями, а в цих питаннях потрібно розуміти сутність армії.

Що робити із спадкоємством нашої військової історії? Якщо ми викинемо всю згадку про попередній (радянський) період, то виникне питання, що армія створена лише тепер і ми не маємо відношення до Другої світової війни. Але і залишати в радянському тлумаченні цей період не можна. Протягом ХХ століття українська воєнна історія фактично не розвивалась, тому відчутний брак сучасної термінології, фіксації періодів, визначеннями понять військової та воєнної історії». Оксана Овсіюк презентувала окремий напрям дослідження життя цивільного населення в роки Другої світової війни.

Олександр Дєдик, науковий співробітник НДІУ, автор дослідження «Чортківська офензива» підсумував: «У воєнній історії на сучасному етапі немає розроблених концепції, необхідно об’єднання зусиль істориків, створити спільну мозаїку, спільне бачення, що підтверджує, що ми сильна нація».


 
© Всі права захищені
test