Друк

Бандерівські читання

2 лютого 2015 року з нагоди 75-ї річниці створення ОУН (революційної) в Києві у приміщенні Науково-дослідного інституту українознавства відбулися ІІ бандерівські читання за темою: "Якою має бути Українська Самостійна Соборна Держава в XXІ столітті та "питання Москви".

Відкрили читання співорганізатори події – директор Науково-дослідного інституту українознавства, кандидат історичних наук Богдан Галайко та директор Недержавного аналітичного центру "Українські Студії Стратегічних Досліджень", народний депутат України VII скликання Юрій Сиротюк.

У вітальному слові Богдан Галайко зазначив: «Як і в ХХ столітті, сьогодні продовжується боротьба ідей та ідеологій, відбувається світоглядова війна, грунтована на пропаганді та інформаційних зламах. Як і 75 років тому ми змушені боронити нашу державність. Покоління С. Бандери, що пережило важкі бої УГА, втрату української державності (ЗУНР), відчуло польську окупацію, різноманітні національні переслідування та утиски, вбачало у війні можливість відновлення української самостійної державності. Сьогодні українці на сході захищають свою територію, свою соборність, свою націю і врешті свою державність від того ж ворога. Сьогодні на Донбасі спостерігаємо фактично етнічні чистки українців, переслідування за національною та конфесійною ознакою. І молоде покоління українських патріотів повинно знати досвід попередників.

Довший час довкола Степана Бандери творились і нашаровувалися різні міфи. Одні глорифікували його, інші демонізували. Сьогодні наше завдання максимально об’єктивно висвітлити діяльність особистостей, що дійсно стали асоціюватися з певною добою, стали символами боротьби, і сьогоднішні читання є черговим кроком до цього».

«Вже у 1930-50-х рр. націоналісти добре розуміли наскільки важливо боротися за думки і світогляд кожного українця. С. Бандера до того часу, як обійняв посаду крайового провідника, очолював референтуру з агітації та пропаганди в ОУН, боровся за право навчання рідною мовою («шкільна акція» 1933р.). Сьогодні, через відсутність гуманітарної політики української влади на Донбасі протягом 23 років, бачимо чимало проблем. Коли пропагуються ідеї «Русского міра», саме українознавство та українознавчі студії стають дієвими чинниками у боротьбі з ними.

Тому важливо використати кожний момент для розбудови української державності, посилення держави зсередини, де б українці дійсно почували себе господарями, мали гідне життя і, водночас, що би з нами рахувалися належним чином на міжнародній арені. Націоналізм вплинув на розбудову державностей практично в усіх країнах Європи. Сьогодні, мабуть, як ніколи важливо, використовуючи момент, провести реформи в країні та не втратити національної складової. Тому необхідно відстоювати питання єдиної мови, церкви, збереження моральних та ціннісних орієнтирів, родинних та національних традицій», – підсумував Б. Галайко.

Директор Недержавного аналітичного центру «УССД» Юрій Сиротюк наголосив: "Розпочату на Майдані Революції гідности не було завершено. Це має бути національна революція, завершенням якої буде становлення національної держави. Саме на цьому слід сконцентрувати всі зусилля в умовах війни, в якій перебуває Україна. Адже це священна війна, з якої має постати Українська самостійна соборна держава. Історія вимагає від нас розірвати зв'язки із Путіним і Московією у всіх просторах. Має стояти розділ на грані двох світів Недержавного аналітичного центру – українського та російського. Маємо раз і назавжди відокремитися від Кремля та розвивати українську свідомість".

Учасників читань привітав міністр освіти і науки України Сергій Квіт, лідер Всеукраїнського об'єднання "Свобода" Олег Тягнибок, Представник ОУН (р) Віктор Рог, Голова ОУН - Богдан Червак.

Значну увагу привернули виступи віце-прем'єр-міністра України 2014 р. Олександра Сича «Визвольна концепція ОУНр і сьогоднішня російсько-українська війна», Співзасновників Науково-ідеологічного центру імени Дмитра Донцова Олега Багана «Геополітичні візії в теорії українського класичного націоналізму і сучасність» та Петра Іванишина «Ідеологічні основи української державності», народного депутата України VII та VIII скликань Андрія Іллєнка «Український націоналізм на сучасному етапі», народного депутата України VII скликання Ірини Фаріон «Степан Бандера: про природу московського чинника у геополітиці» та ін.

У своєму виступі міністр освіти і науки Ураїни Сергій Квіт зазначив: «Я хочу вас привітати в стінах Інституту українознавства, які належать до сфери управління нашого Міністерства освіти і науки України, і я думаю що ці читання, які вперше відбулись рік тому, стануть регулярною науковою конференцією, і кожен рік може давати якийсь певний наголос на тому найголовнішому, що нас цікавить. Як бачимо, сьогодні стоїть тема питання Москви. Очевидно, що одним із великих здобутків нашого визвольного руху в тому, що він був принципово антиімперським. Ми бачимо, що ім’я Степана Бандери сьогодні вживається не тільки в українському контексті, але й в контексті цілої антиімперської боротьби з московським режимом. Нам важливо дослідити глибше постать Степана Бандери. Я не думаю, що ми повинні до Степана Бандери ставитися лише як до символу, тому що це була реальна людина, яка прожила надзвичайно напружене життя. Я мав нагоду, навчаючись у Мюнхені в середині 90-х років, спілкуватися з багатьма людьми, які знали його особисто, його характер, думки. Відвідавши Міттенвальд, де був табір для так званих переміщених осіб після закінчення Другої Світової війни, я чув спогади про його зустрічі зі своєю родиною. Тобто є багато таких речей, які треба просто зібрати і опрацювати з наукової точки зору. Другий великий пласт – це його політика, і третій – це та спадщина, яка реально залишилась, і яка найбільше сприймається зараз на слух і також стала символом. Тому я хочу, щоб кожен рік проведення Бандерівських читань додавав нам, нашій науці і нашій політиці щось нове».

Електронний ресурс