1. Skip to Menu
  2. Skip to Content
  3. Skip to Footer>
Вівторок черв. 19

PDF Друк E-mail

До 200-річчя Тараса Шевченка

Національний науково-дослідний інститут українознавства та всесвітньої історії Міністерства освіти і науки України разом з Шевченківським національним заповідником Міністерства культури України провів 25 вересня 2014 року в м. Каневі Міжнародну науково-практичну конференцію «Тарас Шевченко в долі слов'янських народів: діалог через століття і кордони».

У роботі конференції взяло участь 175 учасників з 4 країн.

З вітальним словом до учасників конференції звернулися генеральний директор Шевченківського національного заповідника Тулін Василь Іванович та в.о. директора ННДІУВІ, кандидат історичних наук, доцент Ворончук Ірина Олексіївна. Вітання науковцям з нагоди проведення представницького міжнародного форуму надіслали заступник Міністра освіти і науки України Максим Віталійович Стріха та доктор філософії Державного Університету Ріо-де-Жанейро, письменниця, літературознавець, перекладач Віра Вовк (Віра Остапівна Селянська).

На пленарному засіданні виступили: заступник генерального директора Шевченківського національного заповідника, кандидат історичних наук Брижицька Світлана Анатоліївна; завідувач кафедри етики та естетики Національного педагогічного університету імені М. Драгоманова, доктор філософських наук, професор Андрущенко Тетяна Іванівна; дійсний член (академік) Національної академії мистецтв України, доцент, завідувач кафедри графічних мистецтв Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури, народний художник України Перевальський Василь Євдокимович; кандидат філософських наук, професор Лебединська Тетяна Миколаївна (м. Санкт – Петербург, Російська Федерація), завідувач відділу української філології ННДІУВІ, кандидат філологічних наук Пономаренко Ангеліна Юріївна; старший науковий співробітник відділу культурологічних досліджень ННДІУВІ, народна артистка України Коротя-Ковальська Валентина Павлівна. Доповідачами було розкрито широке коло питань, пов’язаних із його поетичною та художньою спадщиною, життям і творчістю Т. Шевченка у Петербурзі, актуалізовано значення постаті Т. Шевченка в українському суспільстві на сучасному етапі тощо.

На секційних засіданнях учасники конференції працювали за напрямами «Феномен Тараса Шевченка в українській та світовій цивілізації та культурі», «Освітні проекції Шевченківського дискурсу», «Шевченкознавство в діаспорі», «Творчість Тараса Шевченка в пісенному і образотворчому мистецтві».

У процесі обговорень та наукових дискусій учасниками конференції було підготовлено Ухвалу конференції.

 

УХВАЛА
Міжнародної науково-практичної конференції
«Тарас Шевченко у долі слов’янських народів:
діалог через століття і кордони»
м. Канів, 25 вересня 2014 р.

У вихорі тих бурхливих і трагічних подій, які судилося пережити Україні у рік 200-річчя Тараса Шевченка, чин і слово творця Книги Книг українців вияскравлюються по-особливому значущими. Бо вкотре вже в нашій історії саме там, у безмежному просторі Шевченкової поезії, народ віднаходить відповідь на доленосні питання національного буття, утверджуючись у вірі, що таки «Встане Україна, І розвіє тьму неволі, Світ правди засвітить». Шевченко справді окреслився імперативом епохи, точкою відліку універсальної системи координат, у якій ми пізнаємо себе і свій час.

Однією з першорядних у цьому процесі нового відкриття, нового прочитання громадою знаного і завжди незбагненно-загадкового Шевченка постає роль науковців та освітян. Саме з огляду на це 25 вересня 2014 р. на Тарасовій горі в Каневі Національний науково-дослідний інститут українознавства та всесвітньої історії Міністерства освіти і науки України спільно з Шевченківським національним заповідником (Канів) Міністерства культури України організували та провели Міжнародну науково-практичну конференцію «Тарас Шевченко в долі слов’янських народів: діалог через століття і кордони».

Конференція мала міждисциплінарний характер, у її роботі взяли участь науковці з різних куточків України і зарубіжжя, громадські та культурні діячі, наукові співробітники музеїв України, вчителі, журналісти, студенти навчальних закладів, усі ті, хто популяризує слово Шевченка, вивчає його творчу спадщину.

Учасники Міжнародної науково-практичної конференції «Тарас Шевченко в долі слов’янських народів: діалог через століття і кордони» заакцентували на особливій ролі Шевченкового дискурсу як повсякчас актуального чинника українського націєтворення. Зокрема, у доповідях, виголошених на конференції, було розглянуто культурні та світоглядно-мистецькі контексти «Кобзаря», проаналізовано його роль у політичному житті не лише України, а й цілої Центральної та Східної Європи середини XІX ст., окреслено перспективні напрямні шевченкознавства як однієї з домінант сучасної української гуманітаристики.

Учасники конференції підкреслили вагому роль творчості Тараса Шевченка у долі слов’янських народів та охарактеризували його внесок в утвердження опертої на гуманістичні засади загальнолюдського поступу ідеології українського державотворення.

 

Конференція ухвалила:

1. Звернутися до Міністерства освіти і науки України, Міністерства культури України та Міністерства фінансів України, інших відповідних урядових структур з пропозиціями:

розробити національну стратегію популяризації писемної і малярської спадщини Тараса Шевченка та сучасних шевченкознавчих досліджень;

ініціювати розробку Програми відвідування Шевченківських місць в Україні студентами і учнями середніх та вищих навчальних закладів України;

створити робочу групу із залученням працівників музейних установ щодо розробки типової музейної фондової програми оцифрування експонатів шевчнківських музеїв в Україні (створення страхового музейного фонду).

рекомендувати Міністерству культури України розробити за участі Науково-дослідного інституту українознавства (м. Київ) та Шевченківського національного заповідника (м. Канів) державну програму опіки над розташованими на території Російської Федерації пам’ятними місцями, пов’язаними з життям і творчістю Тараса Шевченка. Особливу увагу при цьому звернути на Майстерню Тараса Шевченка в Петербурзькій академії мистецтв.

2. Співробітникам Шевченківського національного заповідника (м. Канів):

активізувати практику проведення шевченкознавчих наукових конференцій;

розробити нові екскурсійні маршрути, які б дозволили відвідувачам цілокупно осмислити весь комплекс культурно-історичних пам’яток Чернечої гори.

3. Співробітникам Науково-дослідного інституту українознавства (м. Київ):

інституційно та організаційно концептуалізувати шевченкознавство як одну з визначальних домінант науково-дослідної роботи НДІУ;

розробити методологічні засади комплексного українознавчого дослідження масиву сучасних дискурсивних інтерпретацій постаті та художнього доробку Т. Шевченка, висвітливши результати досліджень у монографіях, наукових статтях, посібниках, доповідях на конференціях, конгресах, семінарах, наукових читаннях;

провести у формі анкетування культурологічний контент-аналіз із метою виявлення домінант у сприйнятті постаті й творчості Т. Шевченка сучасними школярами;

дослідити трансформацію та деформацію висвітлення постаті Т. Шевченка у підручниках та навчально-методичних комплектах для загальноосвітніх навчальних закладів від 40-х років ХХ ст. до сьогодення та на підставі цього розробити рекомендації для МОН України;

під час проведення традиційних Міжнародних конкурсів з українознавства для школярів та для студентів і молодих учених орієнтувати їх учасників на творче осмислення та креативну актуалізацію спадщини Великого Кобзаря;

звернутися до керівництва Національної радіотелекомпанії України з пропозицією поновити щотижневий вихід популярної публіцистичної передачі «Якби ми вчились так, як треба», яку понад десять років поспіль вів багаторічний співробітник Національного науково-дослідного інституту українознавства Анатолій Погрібний. Науково-дослідному інституту українознавства забезпечити регулярне змістове наповнення передачі;

подати на розгляд МОН України пакет рекомендацій, спрямованих на популяризацію постаті та творчості Тараса Шевченка в національних сегментах Вікіпедії.

 

Насамкінець учасники Міжнародної науково-практичної конференцію «Тарас Шевченко в долі слов’янських народів: діалог через століття і кордони» вважають за необхідне наголосити на нагальній потребі належного матеріально-технічного забезпечення роботи Шевченківського національного заповідника у Каневі. Невідкладними завданнями під цим оглядом постають:

- вирішення питання забезпечення музею коштами для закупівлі музейних предметів з метою поповнення фондів, як це тривало до початку 1990-х років;

- вирішення питання фінансування видавничої діяльності музеїв та заповідників. Ця проблема є вкрай болісною для Шевченківського національного заповідника, співробітники якого мають ряд готових до друку праць, але через відсутність коштів не можуть задовольнити відвідувачів елементарними речами: «Кобзарем» Тараса Шевченка, його портретами, якісними факсиміле його художньої спадщини, путівниками по музею, буклетами, сувенірною та рекламно-іміджевою продукцією на шевченківську тематику і таке інше;

- забезпечення на законодавчому рівні капітальних видатків на придбання Шевченківським національним заповідником оргтехніки;

- практичне вирішення питання ремонту фасадної частини будівлі музею Т.Г. Шевченка. Її аварійний стан унеможливлює здійснювати виставкову діяльність та фізично нищить бібліотечний фонд, складає загрозу в роботі вентиляційної системи, шкодить здоров’ю працівників та відвідувачів.


 
© Всі права захищені
test