Друк

ВІДДІЛ ІСТОРИЧНИХ СТУДІЙ

Основні напрямки роботи відділу: дослідження націє- та державотворчих процесів на теренах України ХХ – початку ХХІ ст., історія Української революції та державності 1917–1922 рр., теоретико-методологічних, історичних, історіографічних та джерельних засад українознавства.

Тема НДР на 2019-2021 рр: «Російсько-українські війни початок ХХ ст. та ХХІ ст. як протистояння цивілізаційного вибору та концептів національно-державних ідентичностей».

Керівник НДР – доктор історичних наук Гай-Нижник Павло Павлович.

 

Cпівробітники відділу

 

Краснодемська Ірина Йосипівна – кандидатка історичних наук, завідувачка відділу історичних студій НДІУ.

Коло наукових інтересів

Роль та внесок вчених української діаспори, закордонних українознавчих центрів у розвиток українознавства, розробленні його концептуальних підходів та теоретико-методологічних засад розвитку, формуванні джерельних, історіографічних, історіософських основ українознавчої науки, різних її аспектів.

Авторка 1 монографії, 1 розділу навчального посібника, 1 розділу бібліографічного довідника, 40 наукових публікацій.

Основні наукові публікації:

1. Внесок вчених УВУ в Празі у розбудову національної системи освіти (Г. Ващенко, А. Волошин, С. Рудницький) // Зб. наук. праць НДІУ. – К., 2003. – Т. ІІ. – С. 218–228.

2. Проблеми розбудови громадянського суспільства в дослідженнях українських вчених у США // Зб. наук. праць НДІУ. – К.: Міленіум, 2004. – Т.ІІІ. Українознавство в розбудові громадянського суспільства в Україні. – С. 521-529.

3. Енциклопедія українознавства» в становленні та розвитку науки самопізнання» // Українознавство. – 2005. – № 3. – С. 107-111.

4. Розроблення українознавчої проблематики вченими УВАН // Українознавство. – 2003. – № 4. – С. 403–407.

5. Внесок учених української діаспори в становленні та розвиток українського мовознавства (ХХ ст.) // Зб. наук. праць НДІУ. – К., 2006. – Т. ХІ. – С. 204-222.

6. «Істина наука, породжена великою любов’ю до рідної землі й свого народу» (до 75-річчя з дня народження відомого українського історика Любомира Винара) // Українознавство. – 2007. – № 1. – С. 38-40.

7. Проблема української ментальності в дослідженнях вчених діаспори (20-60-ті рр. XX ст.) // Зб. наук. праць НДІУ. – К., 2007. – Т. XVІІІ. – С. 523-537.

8. Проблеми теоретико-методологічних та історіософських засад українознавства в науковому доробку Ярослава Калакури // Зб. наук. праць НДІУ. – К.: Рада, 2007. – Т. XVІ. – С. 23-32.

9. Внесок вчених української діаспори в дослідження джерельної та історіографічної бази українознавства (ХХ ст.) // Науковий вісник Українського університету. – Москва, 2008. – Т. ХІІІ. – С. 172-182.

10. Історіографія розвитку українознавчої думки вчених української діаспори (ХХ ст.) // Українознавство. – 2009. – № 2. – С. 74-82.

11. Дослідження проблем державотворення та суспільного устрою України вченими української діаспори (20-60-ті рр. ХХ ст.) // Зб. наук. праць ННДІУ. – К., 2009. – Т. ХХV. – С. 115-135.

12. Внесок вчених української діаспори європейських країн у розвиток українознавства (20-60-ті рр. ХХ ст.): Автореферат дис. … канд. іст. наук. – К., 2010. – 20 с.

13. Українознавчі студії діаспори (ХХ ст.). Монографія. – К.: ННДІУ, 2011. – 368 с.

14. Українознавство за кордоном у ХХ ст.// Історія українознавства: навч. посіб ( за ред. П.П.Кононенка). – К., 2011. – С.357-466.

15. Розвиток національної культури як складової самопізнання українського народу в дослідженнях науковців діаспори (ХХ століття) // Українознавство. – 2012. – № 3. – С. 192-199.

16. Історія створення та діяльність українознавчих центрів у Німеччині (ХХ ст.) // Німеччина – Україна: історичні, культурні, економічні та наукові зв’язки. Зб. наук. пр. за матеріалами ІІІ Міжнародного наукового Конгресу у Мюнхені (10-12 квітня 2011). – Мюнхен-Полтава, 2012. – С. 153-173.

17. Роль та значення науки в людській цивілізації: історія, сучасний стан, перспективи // Особистість, суспільство, держава: розуміння свободи й відповідальності: Матеріали ХІІ науково-практичної конференції. – К.: ВНЗ «Національна академія управління», 2012. – С. 121-124.

18. Методологічні, історіографічні, історіософські проблеми сучасного українознавства (за працями д.і.н., проф. Я.С.Калакури) // Українознавство. – 2013. – № 1. – С. 277-282.

 

Іванець Андрій Валерійович – кандидат історичних наук, старший науковий співробітник відділу історичних студій НДІУ. Член редколегії наукового, літературно-художнього та історико-краєзнавчого альманаху «Ічнянська Криниця».

Коло наукових інтересів

Історія України та Криму у період війн і революцій 1917–1923 рр., етнополітичні дослідження, біографістика, політологія, державне управління.

Автор 2 індивідуальних наукових монографій, понад 20 наукових публікацій, опублікованих у наукових фахових виданнях України і Польщі.

Монографії

1. Іванець А.В. Кримська проблема в діяльності УНР періоду Директорії (кінець 1918–1920 рр.) / А. В. Іванець. – Сімферополь: Доля, 2013. – 176 с.

2. Іванець А. Перший Курултай: від кримськотатарських установчих зборів до національного парламенту (1917-1918 рр.). – К.: ТОВ «Видавництво «Кліо», 2018. – 160 с.

Основні наукові публікації:

1. Іванець А.В. До питання про вибори в Українські Установчі Збори у Таврійській губернії / Всеукраїнська наукова конференція "350-річчя відродження української державності : минуле і сучасне" (2 жовтня 1998 року). Доповіді і повідомлення // Вісник Університету внутрішніх справ. – Додаток до № 3-4. – С.89-91.

2 Іванець А.В. До питання про громадсько-політичну активність українців Криму під час денікінської окупації (др.пол. 1919 р.) // Культура народов Причерноморья. – 1999. – № 8. – С. 186–188.

3. Іванець А.В. До питання про перебування військових делегацій УНР у врангелівському Криму (травень-вересень 1920 р.) // Wschodnioeuropejskie Czasopismo Naukowe (Warszawa, Polska). – № 10. – Volume 3. – А. 47–53.

4. Іванець А. Кримський вектор політики Павла Скоропадського : новий підхід чи наслідування Центральної Ради? // Студії з архівної справи та документознавства. – 1999. – Т. 5. – К. – С.88-91.

5. Іванець А.В. Кримський вектор політики Української Центральної Ради // Культура народов Причерноморья. – 1998. - № 3. – С.143-152.

6. Іванець А.В. Українізація сухопутних військових частин у Криму (1917 р.) // Український історичний журнал. – 2001. – № 1. – С. 53-61.

7. Іванець А. Кримський період в житті громадського і культурного діяча, консула УНР Павла Горянського // Историческое наследие Крыма. – 2009. – № 24. – С. 73-77.

8. Іванець А.В., доповідь аспіранта НДІУ. Партнерство українців та кримських татар у 1917 році // Українознавство. – 2008. – № 4. – С. 80-84.

9. Іванець А.В. До питання про українське підпілля в армії Врангеля (весна–осінь 1920 р.) // Наукові праці історичного факультету Запорізького державного університету. – Запоріжжя: Просвіта, 2008. – Вип. ХХІV: Соціальні та національні чинники революцій і реформ в Україні: проблеми взаємовпливів. – С. 182-185.

10. Іванець А. Партнерство українців та кримських татар у 1917 році // Українознавство. – 2008. – № 4. – С. 80-85.

11. Іванець А. Участь у вересні 1917 року кримськотатарської делегації у київському З'їзді народів-федералістів та його вплив на розгортання кримськотатарського національного руху // Український часопис міжнародного права. – 2017. – № 4. – С. 76-91.

12. Іванець А. Невдала спроба творення «уряду України» під патронатом білих // Українознавство. – 2010. – № 3. – С. 91-100.

13. Іванець А.В. До питання про діяльність паризького Українського національного комітету (1919-1921 рр.) // Український історичний журнал. – 2010. – № 5. – С. 117-135.

14. Іванець А. До питання про діяльність у Криму в першій третині ХХ століття українського громадсько-політичного діяча Петра Близнюка // Українознавство. – 2011. – № 4. – С. 241-247.

 

Швидченко Тетяна Миколаївна – кандидатка історичних наук, старша наукова співробітниця відділу історичних студій НДІУ.

Коло наукових інтересів

Доба української національно-визвольної боротьби 1917–1923 рр. Дослідження особливостей формування та бойового шляху українських збройних сил, їхня роль та вплив на сучасність.

Авторка понад 20 наукових та науково-популярних публікацій, науково-популярної брошури, 1 розділу колективної монографії ( у співавторстві).

Основні наукові публікації:

1. Швидченко Т. М. Історіографічний аналіз Першого Зимового походу 1919–1920 років // Воєнна історія. – К., 2012. – № 1 (61). – С. 86–94.

2. Швидченко Т. М. Боротьба Армії УНР з військами Денікіна в Першому Зимовому поході // Гілея : науковий вісник. – К., 2013. –№4 (Вип.71). – С. 125–130.

3. Швидченко Т. М. Армія УНР у бою за Вознесенськ 16 квітня 1920 року // Гілея: Науковий вісник. – К., 2013. – № 8 (Вип. 75). – С. 80–82.

4. Швидченко Т. М. Відносини Української Галицької Армії з Армією УНР в контексті подій Першого Зимового походу (1919 – 1920 рр.) // Проблемы современной науки: сборник научных трудов. – Ставрополь: Центр научного знания «Логос», 2014. – № 11, Ч. 1. – С. 161–170.

5. Швидченко Т. М. Отаман Волох та його прибічники під час Першого Зимового походу (1919 – 1920 рр.) // Гілея : науковий вісник. –К., 2015. – Вип. 97. – С. 7–10.

6. Швидченко Т. М. Значення Першого Зимового походу Армії УНР 1919 – 1920 рр. // Гілея : науковий вісник. – К., 2015. – Вип. 99. – С. 24–28.

7. Швидченко Т. М. Проблема становлення державності в діяльності українських політичних партій під час національно-визвольної боротьби 1917–1921 рр. / Т. Швидченко, С. Губський // Українознавство. – 2017. – № 4. – С. 152–178.

 

Губський Сергій Іванович – науковий співробітник відділу історичних студій НДІУ.

Коло наукових інтересів

Досвід та історичні уроки доби революційних перетворень в Україні у 1917–1921 рр., вивчення особливостей формування, життєдіяльності української армії, її ролі в становленні за захисті УНР; значення досвіду та уроків розбудови армії того часу, її військової стратегії й тактики, особливостей внутрішнього життя для розбудови Збройних сил України.

Автор понад 60 наукових та науково-популярних публікацій, статей до довідників, 1 розділу навчального посібника ( у співавторстві), розділу науково-бібліографічного довідника.

Наукові праці:

 

1. Національно-освітня і культурна робота в армії УНР у джерелах і документах 1918–1920 рр. // Україна, українці, українознавство у ХХ ст. в джерелах і документах: Зб. наук. праць. У 2-х част. – К.: НВЦ «Наша культура і наука», 1999. – Ч. 1. – С. 111–121.

2. Проблема розбудови національних Збройних Сил // НАН України, Ін-т історії України та ін. – К.: Рідний край, 1999. – Вип. 5. – С. 61–73.

3. Українознавство в навчально-виховному процесі Збройних Сил України: традиції й сучасність // Зб. наук. праць НДІУ. – Т. ІІ. – К., 2003. – С. 437–447.

4. Українські військові формування в ХІХ ст., їх роль у збереженні національної військової традиції: до історіографії проблеми // Зб. наук. праць НДІУ. – К.: Міленіум, 2004. – Т. ІІІ. – С. 432–439.

5. Культура і бойове мистецтво українського війська (1914–1918 рр.) в працях сучасників // Зб. наук. праць НДІУ. – К.: Фоліант, 2005. – Т. VII. – С. 425–438.

6. Боротьба Армії УНР за незалежність України (кінець 1918–1919 рр.) в українській історіографії 20-х-90-х рр. ХХ ст. // Зб. наук. праць НДІУ. – К.: Фоліант, 2006. – Т. ХІ. – С.405-421.

7. Досвід та уроки військово-освітнього та виховного реформування армії Української Держави (1918) для Збройних Сил України // Українознавець. – Львів, 2007. – Вип. ІІІ. – С. 6–11.

8. Становлення національно-військової освіти в Армії УНР періоду Центральної Ради та Директорії (1917–1919 рр.): досвід та уроки // Зб. наук. праць НДІУ. – К.: Рада, 2007. – Т. XVІІІ. – C. 112–122.

9. Участь етнічнонеукраїнських військових частин армії УНР у боротьбі за українську державу // Українознавець. – 2008. – Вип. VII. – С. 6–12.

10. Особливості та наслідки Української національної революції 1917–1920 рр.: огляд праць англомовної історіографії // Зб. наук. праць ННДІУ. – К., 2009. – Т. ХХVІ. – С. 278–299.

11. Варшавський договір між УНР і Польщею 1920 р.: причини, наслідки, судження // Мазырщина: людзі, падзеї, час. Материалы Республіканскай наукова-практичнай канференции. Мазыр, 25–26 мая 2012 года. – Мазыр, 2012. – С. 75–82.

12. Українознавство в контексті культурно-національного відродження (1900-1916) // Історія українознавства : навч. посібник / за ред. П.П.Кононенка. – К., 2011. – С. 173-221. (у співавторстві).

13. Проблеми взаємовідносин українських незалежних державних утворень (1917–1920 рр.) з Білоруською Народною Республікою (БНР) у сучасній українській історіографії // Беларусь і суседзі: шляхи фарміровання дзяржаунасці, міжнацыянальные і міждзяржауныя адносіни: Зборнік наукових артыкулау: Матэрыялы ІV Міжнароднай науковай канфэренцыі, г. Гомель, 12–13 красавіка 2012 года. – Гомель, 2012. – Вып. 1. – С. 142–148.

14. Роль авіаційних частин Гетьманату та Армії УНР (1918–1920 рр.) в боротьбі за державність: до історіографії питання // Українознавство. – 2012. – № 4. – С. 55–61.

15. Антигетьманське повстання в листопаді 1918 р., відродження другої УНР та їх значення для сьогодення // Романовские чтения-9. Сб. ст. Междунар. науч. конф. 29 ноября 2012, г. Могилев / МО Республики Беларусь, УО Могилевский гос.ун-т им. А.А.Кулешова. – Могилев: МГУ им. А.А.Кулешова, 2013. – С. 4–7.

 

Протягом 2015-2017 рр працівники відділу історичних студій НДІУ працювали над виконанням НДР за темою «Україна ХХ–початок ХХІ ст.: утвердження демократичних цінностей, розв'язання національних та державотворчих проблем».

У відділі також працювали:

 

Ярошинський Олег Богданович – кандидат історичних наук, старший науковий співробітник відділу. Коло наукових інтересів – регіональні, історіографічні та джерелознавчі аспекти подій Української національної революції середини ХVІІ ст.; дослідження історії розвитку українознавства як науки і навчальної дисципліни. Автор 1 колективної, 1 індивідуальної монографії, понад 60 наукових публікацій.


Склярова Олена Михайлівна – молодша наукова співробітниця відділу історичних студій. Коло наукових інтересів – розвиток українознавства у другій половині ХІХ-поч. ХХ ст., джерелознавчі проблеми науки. Авторка 12 наукових публікацій, розділу навчального посібника (у співавторстві) та розділу бібліографічного довідника.


Шевченко Тетяна Миколаївна – кандидатка історичних наук, старша наукова співробітниця відділу історичних студій. Коло наукових інтересів – історія Речі Посполитої, історія освіти, історія Церкви.

Член міжнародної дослідницької мережі по вивченню історії єзуїтів у Польщі та Центрально-Східній Європі «Skarga-Net» (США). Працювала науковим співробітником Гуманітарного дослідницького центру історії та культури Центрально-Східної Європи Лейпцігського університету (Німеччина), як гість-дослідник – в Ягеллонському університеті (Польща), Мюнхенському університеті Людвіга-Максиміліана (Німеччина), Пассавському університеті (Німеччина), Академії "Ignatianum" (Польща), Папському східному інституті (Італія).

Стипендіатка Фундації Герди Хенкель (Німеччина), Фонду Сороса (Чехія), Міжнародної школи гуманітарних наук Центральної і Східної Європи Варшавського університету (Польща), Католицької служби академічних обмінів (Німеччина), Центру студій і досліджень «Ezio Aletti» Папського східного інституту (Італія), Каси ім. Ю. Мяновського – Фундації підтримки науки (Польща), Музею історії Польщі (Польща), Польського комітету у справах ЮНЕСКО. Володіє англійською, німецькою, польською, італійською, латиною.