1. Skip to Menu
  2. Skip to Content
  3. Skip to Footer>
Середа лют. 19

Журнал «Українознавство» №2 (47)-2013

PDF Друк E-mail

 

Журнал «Українознавство» №2 (47)-2013

(анотований огляд)

«Колонку редактора» журналу «Українознавство» 2 (47)-2013 представлено статтею «Українознавство ХХІ століття: стан, проблеми, перспективи розвитку як системи інтегративних знань», авторами якої є П.Кононенко та Т.Кононенко. В ній розглянуто основні етапи становлення та розвитку українознавства, стан українознавства на початку ХХІ ст., окреслено такі проблеми, як формування наукової українознавчої еліти, необхідність розробки понятійного апарату та комплексного дослідження всіх концентрів українознавства.

Розділ І «Людина та її справа» починає стаття О.Смольницької «Віра Вовк як представниця сучасного українського магічного реалізму», в якій ідеться про Віру Вовк, українську письменницю та поетесу, що мешкає у Бразилії, розглянуто її життєвий та творчий шлях, тематику творів, внесок у розвиток української культури.

Вручення літературної та Міжнародної премій ім. Олеся Гончара, що відбулося у приміщенні Національної спілки письменників України, описано П.Кононенком у статті  «Вручення премій імені Олеся Гончара».

В цьому розділі часопису також представлено інтерв’ю з Петром Перебийносом, визначним українським поетом, лауреатом Національної премії ім. Тараса Шевченка, та запропоновано добірку його поезій.

Розділ ІІ «Парадигми сучасної науки. Міждисциплінарні дослідження» містить статтю О.Смолова «Стан наукометрії в Україні: через історію та проблеми до перспектив», в якій розглядаються стан та проблеми наукометрії у світі та Україні зокрема, а саме: як виміряти ефективність інтелектуальної праці, наскільки вагомий внесок окремого дослідження у розвиток наукового напрямку, наскільки потужний зв’язок між розвитком науки та освітою, а також проблемні сторони всесвітньо відомого показника – індексу цитування.

Т.Варзар у статті «Електронні освітні ресурси ННДІУВІ» подає коротку характеристику та розкриває прикладне значення електронних освітніх ресурсів ННДІУВІ, створених його науковцями впродовж існування закладу (15 пунктів). Серед них – електронна бібліотека інституту, програма соціологічних інтернет-опитувань та інтернет-анкетування, універсальний освітній програмний комплекс «KSL», загальнонаціональна модель стандартизованого лінгводидактичного тестування, сертифікаційне комп’ютерне тестування якості рівнів володіння українською мовою, дистанційний курс «Українознавство», офіційні інтернет-сайти інституту «Українознавство» та відділення «Кримська філія», інтернет-журналвідкритого доступу «Українознавство» та ін.

Розділ ІІІ «Історія. Теорія. Методологія» розпочинається статтею «Україна – Крим: дипломатичні взаємини козацько-гетьманських часів» В.Крисаченка, який досліджуєміждержавні відносини України та Криму в козацько-гетьманські часи, насамперед звертаючи увагу на особливості державного та соціально-політичного устрою України, засадничі принципи та акти державотворення; двобічні договори, угоди та домовленості України з Кримом, уроки та висновки для сучасного етапу українського державотворення.

О.Ярошинський у статті «Рубіжний етап становлення новітнього українознавства і формування його сучасних теоретико-методологічних засад (до 20-річчя Міжнародної наукової конференції 15–17 жовтня 1992 року)» висвітлює творчі напрацювання учасників міжнародної конференції «Роль вищих навчальних закладів (інституцій) у розвитку українознавства» (м. Київ, 15–17 жовтня 1992 р.) щодо перспектив розвитку українознавства, досліджує їх внесок у розроблення концепції українознавства як унікальної системи знань, інтегральної і універсальної науки.

Автор розвідки «Передумови становлення науково-аналітичної концепції розвитку української художньої словесності» О.Хоменко аналізує передумови становлення науково-аналітичної концепції розвитку української художньої словесності як одного з визначальних напрямків українознавчого пошуку. Через дослідження праць М.Грушевського, Д.Дорошенка, М.Возняка, О.Пріцака висвітлюється формування комплексу теоретико-світоглядних уявлень про уснопоетичні та писемні форми словесності у їхньому розвитку і діалектичній взаємообумовленості.

В.Лазарєва у публікації «Державотворчі погляди Пантелеймона Куліша як об’єкт наукового дослідження» досліджує державотворчі погляди П.Куліша та обґрунтовує, чому його твори, ідеї та підходи були і залишаються важливим світоглядним джерелом української державотворчої думки і відповідають сучасним потребам державотворення у справі духовного і національного розвитку буття народу.

Розділ IV «Мова і майбутнє України» містить представлену  А.Пономаренко розробку дидактичної гри «Мовно-історичний турнір (дидактична гра в стилі living history для учнів 7 класів)», метою якої є актуалізація та поглиблення знань з української мови та історії України, здобутих учнями протягом навчального року, формування вмінь і навичок застосування засвоєної інформації на практиці, виховання поваги до рідного слова та історичного минулого нашої держави.

У своєму дослідженні «Історичний контент навчально-методичних матеріалів з української мови в часописі «Дивослово» А.Гулай розглядає інформаційне наповнення науково-методичного журналу «Дивослово», аналізує історичний контент на прикладі навчально-методичних матеріалів з української мови, досліджує статті рубрик «Методика викладання української мови й літератури».

Дослідженню організації українських термінів логістичної наукової терміносистеми, зокрема, запозичених з інших галузей знань, присвячена стаття Г.Карпенко «Формування нової української терміносистеми логістики». Автор аналізує способи термінологічної номінації української мови логістичної сфери діяльності та визнає найпоширеніші з них – внутрішньомовні (термінологізація, транстермінологізація) і міжмовні переноси (калькування).

V розділ «Українська національна культура» містить дослідження В.Короті-Ковальської «Філософія родинності в українських колискових піснях. Українознавчий погляд», в якій розглядається родинність як орієнтація на упорядкування життєдіяльності людини в суспільній громаді з давніх часів через народний епос, традиції, обряди, моральні чесноти, християнські вірування та обґрунтовується доцільність піднесення статусу батьків до рівня культу як неодмінної ознаки традиційного українства.

Творчість української художниці Наталки Гусар, що мешкає в Канаді, досліджує О.Осипчук у статті «Проблеми української ідентичності у творчості Наталки Гусар», розглядаючи роботи художниці, присвячені Україні. Вони метафорично вказують на актуальні аспекти життя українців, їхні уподобання, поведінку, мораль, світовідчуття тощо.

Стан наукової розробки проблеми культурного розвитку українського села в кінці 90-х років ХХ ст. – на початку ХХІ ст. досліджує С.Чмільова у публікації «Розвиток сфери культури села в незалежній Україні: історіографія питання», зокрема, аналізує історичні джерела, у яких дано оцінку формуванню мережі закладів культури на селі та реорганізації змісту і форм їхньої діяльності, визнає роль цих закладів у житті сільської громади, представляє  висвітлені науковцями питання щодо сутності, завдань і шляхів реалізації культурної політики держави.

Розвідка І.Якубовського «Українські народнопісенні традиції як один з основних чинників національного відродження другої половини XIX – початку XX століття»містить аналіз стану народнопісенної спадщини в Україні кінця XIX – початку XX ст. та її вплив на історичні процеси національного відродження.

О.Семенова у статті «Асортимент виробів кустарів-шкіряників Середньої Наддніпрянщини в кінці ХІХ – першій половині ХХ століття» аналізує вироби із шкіри та хутра кустарів-шкіряників Середньої Наддніпрянщини в кінці ХІХ – першій половині ХХ ст. та розкриває їх значення у повсякденному житті українців. Автор розглядає основні види чоловічого та жіночого верхнього хутряного одягу, чоловічих головних (хутряних та шкіряних) уборів, взуття, поясів та інших компонентів традиційного українського одягу, аналізує їх регіональні особливості, соціальне навантаження та символічне значення.

У дослідженні А.Ластовецької «Проблема розуміння есхатологічних ідей соціумом у Давній Русі» проаналізовані основні наукові концепції, пов’язані з розумінням Страшного суду давньоруською людиною.

О.Трумко в статті «Спілкування син-батько: комунікативні тактики в сім’ях представників польської шляхти (на матеріалі творів І.Франка)» на основі творів І.Франка «Не спитавши броду», «Геній», «Гриць та панич» досліджує комунікативні тактики, що характеризують мовлення сина до батька у сім’ях представників польської шляхти ХІХ століття.

VI розділ «Україна – етнос» містить дослідження Ю.Фігурного «Українське державотворення на Лівобережжі в 1741–1796 роках в українознавчому вимірі», в якому здійснено аналіз українського державотворення на Лівобережній Україні в 1741–1796 рр. в українознавчому аспекті.

Публікація І.Ворожбит «Звичаї, вподобання та дозвілля шляхтича на сторінках «Хроніки європейської Сарматії» А Гваньїні та «Опису України» Г.Л. де Боплана: система порівнянь» містить аналіз способів проведення дозвілля шляхтою, культуру вживання алкоголю, систему шляхетських уподобань та звичаїв.

Продовжує дану тематику розвідка Т.Червінської «Культура вживання алкоголю козацькою старшиною XVIII століття (на матеріалах щоденників Я.Марковича та М.Ханенка)», в якій на основі щоденників представників козацької старшини XVIII ст. Якова Марковича та Миколи Ханенка проаналізовано культуру вживання алкоголю, розглянуто види, частотність закупівель та споживання хмільних напоїв представниками козацької старшини протягом конкретних років, у тому числі і під час християнських свят та постів.

Н.Осадча у статті «Підвищення кваліфікації в українознавчій парадигмі: штрихи до історії», якою розпочинається V розділ «Освіта», пропонує огляд методичних розробок та відтворення хронології участі співробітників відділу мови у проведенні курсів підвищення кваліфікації з українознавства з часу заснування ННДІУВІ. Автор доводить, що курси сприяють посиленню ролі і місця українознавства як навчальної дисципліни у вітчизняному навчально-виховному процесі, підвищують професійний та кваліфікаційний рівень слухачів.

Дослідженню мовної компетенції школяра, його знання про світ та людину присвячена стаття А.Чучвари «Когнітивні чинники формування неофіційного найменування сільського школяра (на матеріалі опитування учнів загальноосвітніх шкіл Львівської області)». Джерельною базою дослідження стали прізвиська, зафіксовані у питальниках респондентів, які навчаються в сільських школах регіону. Автором встановлено зв’язок прізвиськ з літературною мовою, просторіччям, жаргонною, діалектною лексикою та вульгаризмами, розглянуто вплив російської і англійської мов на формування неофіційних найменувань та розкрито семантику твірних основ індивідуальних прізвиськ, виділено мотиваційні групи назв.

Наукова діяльність Богдана Медвідського – відомого канадського вченого, засновника едмонтонської школи української фольклористики, простежена у статті М.Гримич «БогданМедвідський – дослідник українсько-канадського фольклору», якою розпочинається VIII розділ «Україна і світ». Автором зроблено акцент саме на дослідженнях українсько-канадського фольклору.

Публікація «Велика шахівниця» Збігнєва Бжезінського та геополітичні орієнтири європейської України» О.Дідик розкриває основні постулати відомої книги «Велика шахівниця» З.Бжезінського щодо обґрунтування утримання контролю над Євразією задля затвердження світового політичного панування США, його критичний аналіз труднощів і переваг сучасного стану нашої країни в контексті визначення її майбутнього шляху та можливої нагоди бути творчим рушієм світової стабільності й встановлення балансу на Євразійському континенті завдяки стратегічному розташуванню й історичному досвіду України.

У статті «Українознавчі події в США» Н.Івашина висвітлює такі культурні події з життя української діаспори у США, як доповідь, присвячена 140-й річниці від дня народження великої української співачки Соломії Крушельницької, Літературний ярмарок у Нью-Йорку в Науковому товаристві ім. Шевченка, святкування Дня соборності України в США, виставка сучасного декоративно-прикладного мистецтва в Українському музеї у Нью-Йорку, урочисте відкриття щорічного фестивалю українського кіно у Ною-Йорку «Кінофест» тощо.

Стаття «Науковий семінар «Українськими стежками Санкт-Петербурга» О.Смольницької присвячена ХІІІ Міжнародному науковому семінару «Українськими стежками Санкт-Петербурга», що відбувся 14 – 15 травня 2013 р. у Києві.

Розділ ІХ «Експедиційне українознавство» представлений статтею О.Чиркова «Давній Київ у тілі сучасної столиці України: українознавча експедиція 2012 року», де автор повідомляє про апробацію частини екскурсій, пов’язаних з давнім Києвом, зокрема, «Стародавній Київ у тілі сучасного міста», «Давній Київ та його північно-західні околиці у тілі сучасного міста», «Річка Либідь давня і сучасна: від джерел до гирла за кілька годин».

У розділі Х «Рецензії, презентації» представлено рецензію Г.Савченка на книгу «Український парламентаризм на еміграції. Державний центр УНР: документи і матеріали, 1920–1992», рецензію Ю.Фігурного «Давньоіндоєвропейські воїни-звірі в українознавчому вимірі» на монографію Антона Бондаренка «Культ воїна-звіра в мілітарних традиціях на території України», рецензію О.Чиркова «Українські земля і люди у загальносвітовому історичному процесі на сторінках атласу «Історія світу» на книгу «Історія світу: атлас / Д. Паркер; пер. з англ. Н. Сивак, О. Ходзінська», рецензію І.Ігнатенко «Українці в канадських преріях» на книгу Р.-Б.Климаша «Українська народна культура в канадських преріях, рецензію М.Мушинки «Найвизначніша монографія про музичну культуру закордонного українства» на монографію Г.В.Карась «Музична культура української діаспори у світовому часопросторі ХХ століття».

Життєвий та творчий шлях ієромонаха Пафнутія (в миру – Віталія Мусієнка), автора збірки поезій «Мальований хрест», зображені в нарисах Л.Науменко («Не плямуйте душі суєтою») та М.Тимошика («Український світ ченця, журналіста, письменника»). До уваги читачів журналу  запропоновано добірку поезій ієромонаха Пафнутія.

Д.Толочко в статті «Південь України: етноісторичний, мовний, культурний та релігійний виміри»  IV Міжнародна наукова конференція (Одеса, 26–27 квітня 2013 року)» висвітлює роботу конференції та окреслює основні проблеми державної етнонаціональної політики півдня України, зокрема питання етноісторичного, мовного та культурного розвитку.

Стаття С.Бойко «Участь науковців ННДІУВІ у ХІІІ науково-практичній конференції «Громадська взаємодія як екзистенція демократичного суспільства» присвяченаперебігу даної конференції, яка проводилась у рамках суспільно-наукового проекту «Духовні цінності українського народу у світлі співпраці суспільствознавства і богослов’я» 23 травня 2013 р. у ВНЗ «Національна академія управління».

У публікації «Круглий стіл «Борис Грінченко у світоглядних та педагогічних координатах сьогодення: українознавчі проекції» С.Бойко розкриває роботу круглого столу, що відбувся в ННДІУВІ 16 травня 2013 р. у рамках відзначення Днів науки в Україні. Конкурс був організований як один із проектів, що виник внаслідок тривалої співпраці інституту та Київського університету ім. Бориса Грінченка. Мета заходу – вивчення та популяризація творчої спадщини Б.Грінченка.

«Засноване в козаччину, садами заквітоване, між вербами і липами стоїть село моє…» – ці поетичні слова присвячені селу Марківці Бобровицького району Чернігівської області, про яке з натхненням пише у однойменному нарисі його сільський голова Т.Сугоняко.

Цікавими для читачів стануть нариси «Отець Іван із Перевального» Ю.Возгріної та «Перлини Аматорської Васильківщини», автором якого є колектив редакції журналу «Українознавство». У першій публікації йдеться про новозбудовану церкву Преображення Господнього в с. Мраморне Сімферопольського району, яку спроектував та збудував власноруч о.Іван, настоятель храму Покрови Пресвятої Богородиці в с. Перевальному. Друга стаття висвітлює проведений у смт. Калинівка Васильківського району культурологічний захід, приурочений до Дня працівників культури та аматорів народного мистецтва. На святі можна було побачити не лише вироби народних майстрів (вишивка, живопис, писанкарство і т.д.), але й почути прекрасні народні пісні, виконані аматорськими колективами Васильківщини.

У журналі також міститься стаття ННДІУВІ «Мультимедійна презентація звіту відділення «Кримська філія» ННДІУВІ», в якій представлено щорічнийнауково-творчий звіт Кримської філії інституту про її діяльність.

Завершує часопис публікація директора інституту А.Чайковського «Презентація книги «Айсберг». Книга присвячена історії органів внутрішні справ та державної безпеки України, у ній, зокрема, автор розкриває визначальні віхи виникнення та становлення в Україні споріднених охоронно-каральних спецслужб, їх внутрішню розбудову, форми та методи роботи, взаємодію та протистояння, результати діяльності.

Кількість сторінок - 188

О.Семенова

Перехід на сайт е-журналу.

 
© Всі права захищені
test